Question

СРОЧНО!!!! Помогите У висновках із дослідження про рівень корупціїв Україні міжнародної організації «ТрансперенсіІнтернешнл» ідеться: «Більшість корупційних практик в Україні відбувається внаслідок мовчазної згоди громадян, які знають про факти корупції, але не збираються про них повідомляти». Чи погоджуєтеся ви із цим твердженням?Аргументуйте свою відповідь​

Answer 1

Ответ:

Мінус два. 30 балів зі 100 можливих — результат Індексу сприйняття корупції-2019 для України. Ми повернулися на рівень 2017 року і тепер посідаємо 126 місце зі 180 країн. Поруч з нами у рейтингу — Киргизстан, Азербайджан та Джибуті.

Україна з-поміж сусідів випереджає Росію, яка зберегла свої позиції (28 балів, 137 місце). Очікувано серед сусідів лідирує Польща (58 балів, 41 місце) та Словаччина (50 балів, 59 місце). Білорусь додала один пункт і тепер має 45 балів та 66 місце. Також, цього року спостерігаємо зниження індексу у сусідів: Румунія — мінус 3 бали, Угорщина — на 2, Молдова на 1.

Лідери CPI суттєво не змінилися. На першому місці — Нова Зеландія та Данія, які набрали по 87 балів. Примітно, що 8 з 10 країн у першій десятці — представниці Західної та Північної Європи.

У кінці списку опинилися країни, у яких вже тривалий час нестабільна політична ситуація, військові конфлікти та де уряди частково контролюють територію країни — Сомалі (9), Південний Судан (12) і Сирія (13).

У порівнянні з попереднім роком найбільше балів (+7) додала Вірменія (всього 42). Після революції у 2018 році та формування нового парламенту, уряд рухається у напрямку вибудови антикорупційної політики. Попри численні позитивні рішення, досі є відкритим питання конфлікту інтересів, закритість і відсутність підзвітності в органах державної влади

Объяснение:

ні бо громадяни проти корупції доказом цього є неодноразові мітинги найсвіжиший з який мітинг проти сажаня за грати політ в'язнів через "куплений вирок"

Answer 2

Це твердження відображає один з аспектів корупції в Україні, який може бути правдивим у багатьох ситуаціях. Існує декілька аргументів, які підтримують це твердження:

1. Страх перед репресіями: Громадяни можуть боятися негативних наслідків, які можуть спричинити їхні скарги або повідомлення про корупцію. В Україні було випадки, коли ті, хто спробував боротися з корупцією, ставали жертвами переслідування або зазнавали інших негативних наслідків. Це може змушувати громадян мовчати.

2. Відсутність довіри до правоохоронних органів: В Україні існує загальний стереотип про те, що правоохоронні органи можуть бути також залучені до корупційних схем, і це може призвести до відсутності віри в ефективність розслідування корупційних справ.

3. Байдужість громадян: У деяких випадках громадяни можуть бути байдужими до корупційних практик через відчуття безпорадності або тому, що вони вважають, що нічого не можуть змінити. Це може сприяти поширенню корупції.

Проте важливо зауважити, що не всі громадяни мовчать і байдужі до корупційних практик. В Україні діє активна громадська організація та активісти, які борються з корупцією і роблять все можливе, щоб привернути увагу до цього питання. Також існують закони та програми для заохочення людей до повідомлення про корупційні факти та забезпечення їхньої безпеки.

Отже, хоча мовчазна згода громадян може бути однією з причин поширення корупції в Україні, це не повністю відображає позицію всіх громадян. Для боротьби з корупцією потрібні комплексні заходи, які включають в себе і залучення громадян, і покращення ефективності правоохоронних органів, і зміну соціокультурних уявлень стосовно корупції.