Question

Написати реферат на тему: "Обрядово - магічні функції народної ляльки"​

Answer 1

Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й Роду, як могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох традиційних культурах земної кулі – від Аляски до Австралії, від Африки до України. Ляльки різних народів відрізняються між собою ззовні і матеріалом, з якого зроблені – в Африці вона здебільшого кам’яна або дерев’яна, десь глиняна, а ще десь – зроблена з тканини, але суть і призначення ляльки – незмінні, і це споріднює більше, аніж відмінність матеріалу. Головне призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів. Іноді з рук майстра народжувалися ляльки, про які складалися легенди, і передавалися від матері до дочки, як священний переказ...

У міфах багатьох народів першими людьми були ляльки, створені з глини або дерева, оживлені богами. У спрощеному вигляді цей архаїчний міф простежується і в народних казках, наприклад, в українській казці «Телесик»: чоловік із жінкою, які не мають дітей, роблять ляльку з дерева, колишуть її в колисці, і потім лялька перетворюється на дитину.

До наших днів дійшли обрядові зображення певних стихій чи символів природи з трави або дерева – Купайло та Марена, символи Води й Вогню на святі Купала, Масляниця, яку роблять, коли проводжають зиму і зустрічають весну. На Волині старі люди бережуть пам’ять про обряд, що його проводили навесні: всім селом виготовляли ляльку – «Весну-панянку», обряджали її стрічками та свіжою травою, і відвідували сусіднє село, заходячи в ті хати, де були дівчата на виданні або хлопці на порі. Навіть городні опудала, що їх досьогодні ставлять на городах, аби відлякували горобців, напочатку були священними ляльками-охоронцями оселі й обійстя від злих духів.

Також у волинських селах ще донедавна зустрічалися обряди «проводів русалок», що їх здійснювали на Зелені свята. Під час цього обряду жінки танцюють із солом’яними ляльками в руках. Очевидно, в давні часи ці ляльки символізували душі померлих, тим більше, що вважалося, що русалками стають діти та незаміжні дівчата, які вмерли наглою або насильницькою смертю.

Повір’я, що лялька – це вмістилище душ померлих предків – породило певні традиції їх створення в різних народів. Наприклад, у деяких культурах ляльки можна було створювати тільки в певні пори року, і робити їх могли тільки люди, що пройшли спеціальні ритуали посвячення.

Також у традиційних обрядах народів Європи прослідковується тісний зв’язок процесу виготовлення ляльки з продовженням роду та ритуалами родючості. Колись на всій території, що її нині вчені-дослідники називають «Старою Європою» -- від Карпат до Північної Італії – існував культ Великої Праматері, яка народила все суще, яка береже життя і оновлює його. Образ Богині ми зустрічаємо на критських амфорах, і при розкопках Трипільської культури, в священних космогонічних піснях, які дійшли до нас під назвою «колядок» і у веселих новорічно-маланкових переодяганнях… Все це – відгомін древнього праєвропейського культу Великої Богині, єдиної в трьох лицях – Діви, Матері і Баби – прародительки всього живого на Землі і матері всіх людей. Подібні обряди можна зустріти і в деяких племен Африки та Американського континенту.

Наприклад, у деяких місцевостях Європи раніше – а подекуди й дотепер – здійснювали на честь закінчення жнив такий обряд: виготовляли спеціальну ляльку, закладали у неї останній зрізаний колос або останній сніп з поля, і потім цю ляльку зберігали на почесному місці в домі, до наступного урожаю.

В деяких регіонах України теж зберігся подібний обряд. «Куклою» на Черкащині та Київщині називали в народі жмут стиглого колосся, останній, який залишають на вижатому полі і закручують за рухом сонця. Це робиться, аби наступного року теж був добрий врожай.

...Але є лялька, яку в тій чи іншій формі знали на всіх континентах. Це мотана, або вузлова лялька, виготовлена з м’якого матеріалу – шкіри або тканини і з ниток. Очевидно, перші такі ляльки робили з трави або соломи, а згодом, з поширенням ткацтва, почали використовувати тканину і прядиво.

В Україні її знають, як ляльку-мотанку, і тут вона відома з незапам’ятних часів, і своїми витоками сягає чи не в добу Трипільської цивілізації…

Найдавніші ляльки з тканини – це коптські ляльки з вовни, знайдені під час розкопок стародавніх поселень у Єгипті. Цікава деталь цих ляльок – відкрита спіраль на місці обличчя.

Answer 2

Обрядово-магічні функції народної ляльки

Впродовж віків, народна культура різних народів світу насичена обрядами, обрядовістю та магічними віруваннями. Один з найцікавіших аспектів цієї культури - використання народних ляльок у різних обрядах та магічних практиках. Народні ляльки, відомі під різними назвами в різних культурах (вуду-ляльки, амулети, обереги тощо), відіграють важливу роль у спадковому доробку народів і розкривають різні аспекти обрядовості та магічного мислення.

Перш за все, слід зазначити, що народні ляльки використовуються як амулети та обереги. Вони створюються з різних матеріалів, таких як тканина, солома, глина, дерево тощо, та нерідко прикрашаються різноманітними символами або обережними знаками. Ляльки можуть носити на собі талісмани, такі як рунічні символи або намистини. Вони віряться захищати від негативної енергії, злих духів, лихого ока та інших небезпек.

Другий аспект - використання ляльок у різноманітних обрядах та обрядових церемоніях. Це можуть бути обряди відзначення народження, весілля, похорони, обряди переходу в дорослість та багато інших. Ляльки можуть використовуватися для прикрашання або як символічний предмет обряду.

Третій аспект - ляльки відіграють роль у магічних практиках і ритуалах. У багатьох культурах, ляльки створюються як образи певних осіб або істот, і під час ритуалів проводяться магічні дії з ляльками для досягнення конкретних цілей. Наприклад, лялька може використовуватися для примирення духів, залучення плодючості, зцілення або передачі певного сповідання.

У багатьох випадках ляльки також використовуються для передачі важливих знань та цінностей з покоління в покоління. Вони можуть мати символічне значення та передавати історії, легенди та традиції, розкриваючи тим самим культурну спадщину.

Важливо пам'ятати, що роль та функції народних ляльок можуть варіювати в залежності від культури та регіону. Проте спільним є те, що ляльки відображають важливу частину народної обрядовості, магічного спілкування та культурних традицій. Вони несуть на собі не лише фізичні, а й символічні заряди, які зберігають специфіку народної культури та історії.