Question

Твір есе на тему «Краєвиди,з якими пов'язане моє серце» пожалуйста срочно 30 балов

Answer 1

Ответ:

Природа України – багата та різноманітна. Завдяки географічному положенню та кліматичним умовам у нас є просторі степи й густі ліси, лагідні моря й величні гори, бурхливі річки та спокійні озера, на просторах країни ростуть тисячі видів рослин та водиться величезна кількість тварин. Змінюються пори року – і кожна з них дарує нам свою особливу красу.

Україна завжди асоціюється з безкраїми золотими ланами під чистим блакитним небом. Повний дозрілий колос пшениці символізує багатство та родючість, він важкий і хилиться до самої землі,

ніби дякуючи за силу, якою вона його наповнила. Над ланами легко кружляють птахи, і далеко навкруги розноситься їхній спів.

У горах Криму дуже красиво наприкінці весни. Схили вкриті свіжою зеленою травою та квітами, а внизу плескається Чорне море – зовсім не чорного, а блакитно-бірюзового кольору. Силуети далеких гір, ніби намальовані аквареллю, здаються, пливуть у морі. Десь серед хребтів причаїлися стрімкі водоспади, проте вони невеличкі та майже повністю пересихають улітку.

Поруч із ними завжди свіже та прохолодне повітря, а вода така прозора, що видно кожен дрібний камінь на дні.

Природа України радує

Объяснение:

Надеюсь не большой

Answer 2

Хочеш шедевр на ходу? Давай згенеруємо щось вражаюче, але згадай, що це лише фантастичний твір:

"Серце моє розцвітає, неначе весняна квітка, коли я замислююсь про ті краєвиди, які ввійшли у моє життя та вибудували свої власні маленькі різдвяні урбанізації у моїй душі.

Спочатку – це безмежні поля, де кущі трюфелів виглядають як зірки на нічному небі. Там, серед трав'яного килиму, мої думки стають вагабундами, плутаючи свої нитки у великому лабіринті натхнення. За кожним поворотом - нова історія, новий світ, який виглядає як витвір мистецтва на невидимому полотні природи.

А потім – ліс. Зелені гіганти, мов титани, обіймають мене своїми гілками, навіть не шепочучи, але передавлюючи тисячі років мудрості. В кожному листочку та гілочці мої найглибші мрії та найтемніші таємниці.

А, звісно, не можна забувати про величні гори. Їхня непохитна масивність завжди нагадує мені про силу та стійкість. Коли я дивлюся на їх вершини, я розумію, що навіть найскладніші завдання можна подолати, якщо тільки віриш у свої сили.

Але, можливо, найбільше враження залишають водойми. Будь то тихий струмочок або могутній океан – вони завжди нагадують мені про те, як важливо йти з течією, але час від часу попереду чекають пороги та водоспади, які допомагають мені зрозуміти, що в житті важливо не лише припливати, але й періодично зіткатися.

Ці краєвиди – це не просто природа. Це джерело натхнення, тепла та сили. І коли серце моє тремтить від емоцій, відкриваючи новий горизонт, я розумію, що воно знає свій шлях серед цих краєвидів, як своє власне відображення у великому дзеркалі Всесвіту."