Question

Як ставилися до унії українські князі й магнати​

Answer 1

У січні 1569 в Любліні розпочав роботу польсько-литовський сейм, який мав розв'язувати питання про унію двох держав. Очолював депутацію руських магнатів на Люблінському з'їзді князь Костянтин Вишневецький. Неприхильно ставилися до унії литовські можновладці, яких відлякувала перспектива втрати політичної незалежності. Їх відношення виразно засвідчив той факт, що після місячних переговорів з поляками в ніч на 1 березня вони потайки покинули Люблін.

Польський сейм, використовуючи підтримку литовської і української шляхти, що була невдоволена пануванням великих землевласників у князівстві та намагалась одержати такі ж права як і польська шляхта, санкціонував акти короля. Спираючись на підтримку польської і волинської шляхти, король Сигізмунд ІІ Август у березні 1569 року видав універсал про приєднання Підляського й Волинського воєводств до Польського королівства. Місцева шляхта за цим універсалом зрівнювалася у правах з польською. Король оголосив посполите рушення, погрожував відібрати маєтки, посади у тих панів, які не присягнуть на вірність королю.

Тиск шляхти, невдачі Литви у Лівонській війні 1558–1583 років, прагнення отримати військову допомогу з боку Польщі в боротьбі з Московською державою примусили литовських магнатів піти на відновлення переговорів. 24 травня 1569 року вони склали присягу Короні Польській. Слідом було оголошено про приєднання до Польського королівства Київського і Брацлавського воєводств. Під Литвою залишилися тільки північно-західні руські землі: Берестейщина і Пінщина.

28 червня 1569 підписана Люблінська унія. 1 липня 1569 року посли Великого князівства Литовського та окремо депутати польського сейму підписали акт про унію. Вона завершила процес об'єднання двох держав, що розпочався з укладення Кревської унії 1385 року.

Answer 2

Українські князі та магнати ставилися до утворення унії по-різному. Деякі підтримували ідею утворення унії з Польщею та Литвою, оскільки вони сподівалися отримати підтримку у боротьбі проти загрози з боку Османської імперії та Московського царства. Інші ж князі та магнати сприймали утворення унії як загрозу для своєї влади та незалежності.

Наприклад, відомий український князь Іван Вишенський активно підтримував утворення унії та навіть брав участь у переговорах з Польщею та Литвою. Його метою було отримати допомогу у боротьбі проти турецької та московської загрози. З іншого боку, деякі магнати, такі як Костянтин Острозький, сприймали утворення унії як загрозу для своєї влади та незалежності, оскільки вони боялися втратити свої права та привілеї.

Таким чином, ставлення українських князів та магнатів до утворення унії було дуже різноманітним і залежало від їхніх особистих інтересів та політичних поглядів.