Question

Есе на тему чому, на твій погляд , спільний прийом їжі об'єднує людей

Answer 1

Ответ:

Кухня Середніх віків об'єднує продукти, харчові звички та способи приготування їжі у різних культурах Європи в період середньовіччя приблизно від 5-го до 16-го століття. За цей час дієта та способи приготування їжі у Європі не дуже сильно змінювалися, порівняно з настанням Ра́ннього нового часу (див. кухня Раннього сучасного періоду), коли були закладені основи сучасної європейської кухні.

Зернові культури продовжують бути найбільш важливим продуктом протягом усього Раннього Середньовіччя, адже рис з'явився у Європі набагато пізніше, картопля лише у 1536 році, а широке її застосування має ще пізніші дати. Ячмінь, овес і жито звичні серед бідняків, а пшениця — привілей вищих класів, яку їдять як хліб та густу кашу, рідка каша (з декількох видів зернових) та макарони споживаються у всіх, без винятку, прошарках середньовічного суспільства. Бобові та овочі — основне доповнення до страв зі злаків для нижчих верств.

М'ясо — дуже дорогий продукт, ознака престижу, тому поширений лише на столах знаті. Зазвичай готували свинину, курятину та м'ясо інших свійських птахів; яловичина менш поширена, бо вимагала більших затрат на землю та велику рогату худобу. Тріска й оселедець були опорою серед північних народів; у сушеному, копченому або засоленому вигляді поширювались всередині країни, проте, й безліч інших морських та прісноводних риб вживалися в їжу.

Повільне перевезення та не дуже ефективні методи консервування (засновані на в'яленні, солінні, копченні і квашенні) робили транспортування їжі дуже витратним. Через це їжа дворянства більш схильна до іноземному впливу, ніж кухня нижчих класів; саме вищий клас вперше спробував екзотичні спеції та дорогі імпортні продукти. Новинки від міжнародної торгівлі та іноземних війн від 12 століття й далі поступово поширювалися через верхній клас середньовічних міст. Однак задля економії видавалися так звані сумптуарні закони, які забороняли демонстративне споживання певних продуктів харчування, зокрема спецій, серед нових багатіїв. Соціальні норми визначали й те, що їжа робочого класу менш вишукана, бо вважалося, що схожість між своєю працею і своєю їжею є природною; ручна праця вимагає грубішої й дешевшої їжі.

Метод приготування вишуканих страв в кінці Пізнього Середньовіччя встановлює стандарт серед знаті по всій Європі. Для дворянства подавалися страви сильно приправлені в кисло-солодкому поєднанні, кислий сік із незрілих плодів, вино й оцет в поєднанні з прянощами, такими як чорний перець, шафран та імбир. Саме ці прянощі поряд із широковживаними цукром та медом подарували багато страв кисло-солодкого смаку. Мигдаль був дуже популярним як загусник супів, рагу, соусів, а також як основа мигдалевого молока.

Объяснение:

Answer 2

Спільний прийом їжі об'єднує людей, оскільки це час, коли вони можуть спілкуватися, ділитися враженнями та відпочивати разом. Їжа завжди була важливою частиною культури та традицій будь-якого народу. Великий стіл, накритий різноманітними стравами, є символом гостинності та об'єднання. Під час прийому їжі люди можуть обговорювати різні теми, ділитися новинами та радощами, тим самим підтримуючи та зміцнюючи свої взаємини.

Також, прийом їжі сприяє створенню спільності та взаєморозуміння між людьми різних культур та традицій. Під час спільного прийому їжі люди можуть спробувати страви з інших кухонь, вивчити нові традиції та звичаї, що сприяє розширенню світогляду та підтримує толерантне ставлення до інших культур.

Таким чином, спільний прийом їжі є важливим аспектом спілкування та об'єднання людей, сприяючи взаєморозумінню, підтримці та зміцненню відносин між ними.