Question

2 Як формується самооцінка? Для чого вона потрібна? пожалуйста помогите ​

Answer 1

Ответ:

Самооце́нка — представление человека о важности своей личности и деятельности среди других людей; оценивание себя и собственных качеств и чувств, достоинств и недостатков, выражение их открыто или даже закрыто.

В качестве основного критерия оценивания выступает система смыслов и не смыслов[прояснить] индивида.

Функции самооценки:

Регуляторная – обеспечивает принятие личностью задач и выбора решений.

Защитная – обеспечение относительной стабильности личности и её независимости.

Развивающая – стимулирует личность к развитию и совершенствованию.

Отражающая (или сигнальная) – отображает реальное отношение человека к себе, своим поступкам и действиям, а также позволяющая оценить адекватность своих действий.

Эмоциональная – позволяет человеку ощущать удовлетворенность собственной личностью, своими качествами и характеристиками.

Адаптационная – помогает человеку приспосабливаться к социуму и окружающему миру.

Прогностическая – регулирует активность человека в начале выполнения деятельности.

Корригирующая – обеспечивает контроль в процессе выполнения деятельности.

Ретроспективная – обеспечивает возможность оценки человеком своего поведения и деятельности на заключительном этапе её выполнения.

Мотивирующая – побуждает человека действовать для получения одобрения и позитивных самооценочных реакций (удовлетворенности собой, развития самоуважения и гордости).

Терминальная – заставляет человека остановиться (прекратить деятельность), если его действия и поступки способствуют появлению самокритики и недовольства собой.

Значительную роль в формировании самооценки играют оценки окружающих и достижения индивида. В теории, самооценка — это оценивание человеком самого себя.

Answer 2

Самооцінка - це оцінка людиною себе, своїх можливостей, якостей та місця серед інших людей. Вона має комплексний характер, оскільки розповсюджується на різні аспекти особистості - інтелект, зовнішні дані, успішність у спілкуванні тощо. Самооцінка є динамічною, тобто може змінюватися протягом життя .

Самооцінка формується в процесі онтогенезу людини, вперше проявляючись в дошкільному віці. На її формування впливають такі фактори:

- Емоційна реакція значущих дорослих: ступінь їх любові, прийняття дитини, прояв уваги до дитини, спілкування з нею, переважаюче ставлення до дитини, оцінка її вчинків. - Успішність шкільного навчання та ставлення педагогів до дитини. - Успішність спілкування з ровесниками, наявність дружніх та романтичних взаємин. - Співвідношення власних досягнень людини з планами та порівняння з досягненнями інших значимих людей .

Самооцінка є важливою частиною нашої особистості, від якої залежить щастя і добробут. Вона впливає на поведінку, прояви людини в контактах з близькими, в різних сферах життя — від професійної до особистої. Уміння адекватно сприймати власну особистість дає людині можливість гармонійно розвиватися, взаємодіяти з оточенням, спрямовувати енергію на досягнення реальних цілей, а не на подолання психологічних перешкод, створених внаслідок помилкових суджень про себе .

Самооцінка також впливає на те, як людина ставиться до досягнень інших. Людина з високою самооцінкою охоче критикує без достатніх підстав зроблене іншими людьми. Неадекватна самооцінка ускладнює життя не лише тим, кому вона властива, а й оточуючим. Конфліктні ситуації, в яких опиняється людина, зазвичай є результатом неправильної самооцінки .

Самооцінка важлива тому, що вона впливає на те, як людина сприймає себе, свої можливості та вміння, а також на те, як вона взаємодіє з оточенням. Вона може впливати на те, які цін