Вопрос задан 25.10.2023 в 06:28. Предмет ОБЖ. Спрашивает Гнояник Варвара.

Ризик захворювань на туберкульоз у віл-інфікованих людей значно вищий ніж у інфікованих​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Медведев Валера.

Внаслідок прогресування ВІЛ-інфекції та зниженні рівня СД4 клітин менше 50-80/мкл знижується здатність імунної системи запобігати реактивації туберкульозу та його дисемінації. Туберкульоз легенів є основною клінічною формою туберкульозу у дорослих, проте його клінічні прояви залежать від рівня імуносупресії. Клінічна картина випадків туберкульоз на ранній стадії ВІЛ-інфекції подібна до такої у пацієнтів, неінфікованих ВІЛ. На ранній стадії ВІЛ-інфекції (при кількості CD4 ≥ 350 клітин/мм3) частіше виявляють кислотостійкі бактерії (КСБ) в мазку мокротиння й характерні зміни на рентгенограмі легень. На пізніх стадіях ВІЛ-інфекції (при кількості CD4 ≤ 200 клітин/мм3) клінічна картина нагадує первинний туберкульоз із негативними результатами мазка мокротиння, інфільтративними змінами на рентгенограмі без утворення порожнин. У випадку важкого імунодефіциту зростає частота позалегеневої форми туберкульозу, у тому числі міліарного.

При лікуванні хворих з туберкульозом у ВІЛ-інфікованих зазвичай виникає необхідність в одночасному призначенні антиретровірусних препаратів. Ефективність комплексної антиретровірусної і протитуберкульозної терапії пояснюється відновленням і нормалізацією імунних реакцій організму (збільшується число СD4 - лимфоцитів в крові і реверсія шкірних туберкулінових реакцій). Нерідко відновлення імунітету клінічно проявляється парадоксальними реакціями у вигляді загострень туберкульозного процесу на тлі комплексного лікування.

На сьогодні призначення антиретровірусних препаратів стає необхідним елементом лікування туберкульозу у ВІЛ-інфікованих. Кількість відповідних антиретровірусних засобів з кожним роком збільшується і ефективність їх дії покращується. Проте побічні реакції, переважно гепато- і гематоксичні, при поєднанні патології, зустрічаються значно частіше.

Препарати проти ВІЛ і туберкульозу можуть добре і безпечно діяти одночасно. Однак існує потенційна взаємодія між деякими АРВ- препаратами і рифампіцином, компонентів багатьох протитуберкульозних сполучень препаратів. Рифампіцин взаємодіє з усіма препаратами з групи інгібіторів протеаз. Тому в схемах лікування хворих з коінфекцією ТБ, які отримують рифампіцин, рекомендується проводити ВААРТ з абакавіром, або ефавіренцом.

Дуже важливо на цьому етапі одночасне спостереження пацієнта лікарями фтизіатром і інфекціоністом, які лікують одного пацієнта, їх злагоджену взаємодію. У даній ситуації лікар повинен дотримуватися принципу: дві хвороби - один пацієнт.

Як і будь-які ліки, протитуберкульозні та АРВ - препарати можуть мати побічні ефекти. Зазвичай вони помірні, але в деяких випадках можуть становити серйозну небезпеку.

Ризик побічних ефектів найбільш високий в перші тижні після початку терапії, але вони можуть проявитися і пізніше. Це нормально, коли у вас виникають питання або сумніви з приводу вашої терапії. Наприклад, вас може цікавити, чи пов'язані виникнення проблем зі здоров'ям з ліками, які ви приймаєте. Дуже важливо обговорювати це з вашими лікарями - фахівцями з лікування ВІЛ та туберкульозу. Не менш небезпечним для здоров'я пацієнта є самовільне припинення прийому призначеної терапії. Такі дії можуть призвести до розвитку у ВІЛ або мікобактерій туберкульозу стійкості до призначених лікарських препаратів,що в подальшому може викликати зниження - аж до повної відсутності - ефекту лікування, негативно впливаючи на якість і тривалість життя пацієнта.

Надання медичної допомоги хворим на поєднані захворювання – туберкульоз та ВІЛ-інфекцію здійснюється у закладах охорони здоров’я загального профілю, протитуберкульозних установах, центрах профілактики та боротьби зі СНІДом.

В закладах охорони здоров’я загального профілю або регіональних центрах СНІДу здійснюється виявлення туберкульозу в осіб, які звертаються за медичною допомогою із симптомами туберкульозу, а також контрольоване лікування у підтримуючу фазу хіміотерапії після виписки із стаціонару.

Діагностику туберкульозу та ВІЛ-інфекції у хворих на туберкульоз здійснюють в протитуберкульозних установах та закладах охорони здоров’я загального профілю.

Лікування та профілактику туберкульозу та ВІЛ-інфекції здійснюють в протитуберкульозних установах та центрах профілактики та боротьби зі СНІДом.

Лікування туберкульозу проводять в протитуберкульозних закладах та центрах профілактики та боротьби зі СНІДом усіх рівнів за стандартними схемами хіміотерапії під безпосереднім наглядом медичних працівників. В протитуберкульозних закладах вторинного–третинного рівнів проводять інтенсивну і підтримуючу фази хіміотерапії.

В закладах охорони здоров’я первинної ланки проводять тільки підтримуючу фазу хіміотерапії. В центрах профілактики та боротьби зі СНІДом проводять лікування в інтенсивну фазу позалегеневих форм туберкульозу, лікування хворих на легеневий туберкульоз здійснюють тільки в підтримуючу фазу на амбулаторному етапі лікування.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

На момент завершення моєї останньої актуалізації в вересні 2021 року, інформація про зв'язок між інфікованістю вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) і ризиком захворювання на туберкульоз може бути різною залежно від багатьох факторів, таких як стан імунної системи, доступ до лікування та епідеміологічна ситуація в конкретному регіоні.

Існують дані, що підтверджують, що люди з ВІЛ імовірно більше вразливі до інфекцій, включаючи туберкульоз. Це через те, що ВІЛ атакує імунну систему, зокрема клітини CD4, які грають ключову роль у боротьбі з інфекціями. Коли імунітет пригнічується, інфекції можуть легше проникати і розвиватися в організмі.

Люди з ВІЛ можуть мати підвищений ризик захворювання на туберкульоз, і туберкульоз часто є однією з основних опортуністичних інфекцій у таких пацієнтів. Проте важливо зауважити, що з розвитком антиретровірусних лікарень (ліків, що підтримують контроль над ВІЛ) і доступу до них, стан імунної системи може покращуватися, що в свою чергу може знижувати ризик захворювання на туберкульоз та інші інфекції.

Зверніться до останніх медичних джерел або здоров'я громадськості для отримання найсвіжішої інформації про цю тему, оскільки рекомендації та статистика можуть змінюватися з часом.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории ОБЖ

Последние заданные вопросы в категории ОБЖ

Задать вопрос