Question

СРОЧНО!!!! ІСТОРІЯ УКРАЇНИПорівняйте діяльність народовців та москвофілів. Визначте спільні та відмінніриси їхньої діяльності.​

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Политические организации, в которых некоторые историки обнаруживали начала русофильской идеологии, и в которых активно участвовали будущие русофилы, появились в пределах Австрийской империи вскоре после подавления русскими войсками революции 1848—1849 гг. Однако культурное русофильство возникло раньше. Так, ещё в самом начале XIX века в Россию переехали ряд подкарпатских интеллигентов, достигших, в некоторых случаях, высоких постов (Иван Орлай, Василий Кукольник, Михаил Балудянский, Юрий Венелин и др.). Отчасти через них население региона начало знакомиться с русской культурой и русским языком. Структурное сходство русского языка с карпатскими говорами, а также то, что он во многом базировался на церковнославянской лексике (известной греко-католическому населению Галичины и Закарпатья) уже тогда привело некоторых учёных к мысли, что русский язык является наиболее чистой, литературно обработанной формой их речи — которую они традиционно называли «руськой». Такие взгляды уже в 1810—1830-е годы высказывали Николай Кмицикевич[3] на Галичине и Иван Фогораший в Закарпатье, причём Кмицикиевич делал выводы о том, что единый язык подразумевает единый «сильно разветвлённый русский народ». Революционные события 1848 года и поход русской армии в Венгрию привели и к личному знакомству многих галичан, закарпатцев и буковинцев с русским языком и русской культурой[4]. После этого русофильские симпатии начинают оформляться в первые политические действия — на близких к позднейшему русофильству позициях стоят издания «Зоря Галицкая» и «Слово», начавшие выходить в 1859—1860 годы и объединившие вокруг себя будущих лидеров русского движения Галичины (Богдана Дедицкого, Михаила Качковского и других). В Закарпатье в это время укрепляются позиции русского языка, и вместе с ним, русофильских симпатий, во многом благодаря авторитету таких деятелей как Александр Духнович и Адольф Добрянский. Так, общество им. Василия Великого в конце 1850-х годов уже говорит о русском народе и русском языке.

Точное время формирования русского движения, соотношение роли местных исторических традиций или российской пропаганды до сих пор остаётся спорным вопросом.

Answer 2

Звісно, порівняємо діяльність народовців і москвофілів в історії України. Ці дві групи виникли в середині XIX століття і відіграли важливу роль у формуванні політичного ландшафту України та її ідентичності.

Національно-культурні рухи (народовці):

1. Національна ідентичність: Народовці були важливими фігурами в українському національному відродженні. Вони віріли в важливість збереження та розвитку української мови, культури і історії.

2. Мовна політика: Народовці пропагували використання української мови в освіті, адміністрації і державних установах. Вони підтримували і розвивали українську літературу та мистецтво.

3. Політична діяльність: Народовці домагалися політичних прав для українців в межах Російської імперії, включаючи більше автономії для України.

Москвофіли:

1. Імперська лояльність: Москвофіли вірили в центральну роль Російської імперії і вважали, що українці мають бути під владою царя в Москві.

2. Московська культура: Москвофіли підтримували російську культуру, мову і ідентичність, а не українські. Вони відкидали або принаймні мінімізували українську культуру.

3. Політична інтеграція: Москвофіли прагнули до щільнішої інтеграції України з Російською імперією і вважали, що це сприятиме розвитку регіону.

Спільні риси:

1. Наслідування російської імперської системи: Як народовці, так і москвофіли були активними учасниками в російському політичному процесі і працювали на здобуття прав для українців в межах імперії.

2. Патріотизм: Як народовці, так і москвофіли вважали себе патріотами і вірили, що їхня діяльність спрямована на користь України, навіть якщо їхні підходи до досягнення цієї мети різні.

Помітно, що народовці більше спрямовувалися на збереження та розвиток української ідентичності і культури, тоді як москвофіли вірили в щільну інтеграцію України з Російською імперією. Ці дві групи грали важливу роль у формуванні українського суспільства та політичного ландшафту на початку XIX століття і впливали на подальший розвиток України в історії.