Question

Розкажіть про історію виникнення і розвитку стрілецької зброї. Винахід якої речовини став поштовхом для створення стрілецької вогнепальної зброї?​

Answer 1

Першу зброю із застосуванням пороху вигадали китайці ще в VI ст., вона називалась хо-пао. Хо-пао мало кулясту форму й виглядало схожим на сучасну гранату. Щоб використати древньо-китайську зброю досить було підпалити кулю і метнути її або з катапульти або з рук. Для виготовлення хо-пао сірку, селітру, дерев'яні волокна, олію і миш'як згортали в багато шарів грубого паперу і обмазували смолою.

Грецький вогонь Редагувати
Докладніше: Грецький вогонь
Про китайські кулі довідалися у Візантії. Грек Калліник помістив порох і нафту у металічний спеціальний посуд, з якого з легкістю можна було виливати «грецький вогонь» на ворога. Винахід сподобався тодішньому царю Костянтину IV і першу свою атаку в бою випробував в Грецько-арабській війні в 673 році. Араби так казали про «грецький вогонь»: «Грецький вогонь поїдав все: ні каміння, ні залізо не могло йому протистояти…»

Прототип грецького вогню з'явився, імовірно, у 424 до н. е. в битві при Делії: тоді з порожнистої колоди випускалася суміш сирої нафти, сірки і олії. Власне грецький вогонь винайшов 673 року інженер і архітектор Калліник, який, переслідуваний за християнську віру, втік із сирійського міста Маальбека до Візантії і там запропонував свої послуги імператорові Костянтину IV у боротьбі проти арабів.

Установка з грецьким вогнем являла собою мідну трубу — сифон, через який з гуркотом вивергалася рідка суміш. Імовірно, максимальна далекобійність сифонів дорівнювала 25 м, тому спочатку грецький вогонь використовувався тільки у флоті, де був страшною загрозою повільним і незграбним дерев'яним кораблям того часу. Крім того, за свідченням сучасників, грецький вогонь не можна було згасити, оскільки він продовжував горіти навіть на поверхні води. Вперше сифони з грецьким вогнем були встановлені на візантійських дромонах під час битви при Килікії. Історик Феофан писав про неї:

«У рік 673 вороги Христові вчинили великий похід. Вони припливи й зазимували в Килікії. Коли Костянтин IV дізнався про наближення арабів, він підготував величезні двопалубні кораблі, оснащені грецьким вогнем, і кораблі-носії сифонів. Араби були приголомшені. Вони втекли у великому постраху».
Якщо на суші війська візантійців зазнавали поразок від арабів, то на морі грецький вогонь давав їм перевагу над супротивником. Завдяки йому в 718 р. було одержано велику морську перемогу над арабами. У 941 візантійці за допомогою грецького вогню розгромили поблизу Константинополя флот князя Ігоря Рюриковича. Грецький вогонь застосовувався проти венеціанців під час четвертого хрестового походу у 1204. Секрет приготування грецького вогню зберігався у великій таємниці, проте після завоювання Константинополя про секрет виготовлення грецького вогню дізналися в Західній Європі. У 1106 році грецький вогонь було застосовано проти норманів під час облоги Діррахія. Грецький вогонь також був відомий і англійцям.

Грецький вогонь також уживався під час облог фортець. Деякі дослідники на підставі аналізу руських літописів роблять висновки про те, що грецький вогонь був відомий русі та половцям. Також, за деякими відомостями, грецький вогонь був на озброєнні армії Тамерлана. Остання згадка про використання грецького вогню відноситься до облоги Константинополя в 1453 році Мехмедом II: грецький вогонь тоді застосовували як візантійці, так і турки.

Після початку масового застосування вогнепальної зброї на основі пороху грецький вогонь втратив своє військове значення і був поступово забутий.

Українці теж зіткнулися з грецьким вогнем у 941 році, коли князь Ігор йшов в похід на Царгород. От що князь Ігор казав про «грецький вогонь»: «Греки випустили з судових труб вогонь, корабель охопило полум'я».

Крім «грецького вогню», греки метали кулі з отруйним димом, який зводив моряків з розуму. У X—XI століттях грецький вогонь часто використовувала грецька флотилія.

Answer 2

Історія виникнення та розвитку стрілецької зброї налічує тисячолітній шлях. Винахід стрілецької вогнепальної зброї був результатом поєднання кількох технологічних і наукових відкриттів.

Поштовхом для створення стрілецької вогнепальної зброї було винаходження пороху. Порох, який використовується від початку виникнення стрілецької зброї, був відкритий в Китаї в IX столітті. Він був отриманий шляхом суміші сірки, вугілля та селітри. Цей винахід дав змогу людям створити зброю, яка використовувала вибуховий ефект для кидання стріл. Перші згадки про вогнепальну зброю в Китаї датуються IX-X століттями, коли вже використовувалися прості гармати та інші види вогнепальної зброї.

Згодом, з поширенням знань про порох, стрілецька зброя стала популярною в Європі. У XIII столітті в Європі з'явилися перші вітрошпильні гармати, які використовували порох для запалення і кидали кулі. Згодом, у XV столітті, з'явилися перші рушниці, які були вдосконалені версії вітрошпильних гармат. Рушниці використовувалися як основна вогнепальна зброя в арміях того часу.

У XVII столітті рухниці були замінені мушкетами, які були більш легкими та маневреними. Мушкети стали основною зброєю піхоти того часу. У XVIII столітті були вдосконалені мушкети, з'явилися карабіни та мушкетони. У XIX столітті виникли перші автоматичні та повторювані гвинтівки.

З розвитком промисловості та наукових досліджень, стрілецька зброя продовжувала вдосконалюватися. Поява нових матеріалів, які забезпечували кращу міцність та точність зброї, а також нові удосконалені механізми, дозволили створити сучасну стрілецьку вогнепальну зброю, яка використовується у сучасних арміях та поліції.

Зброя завжди була і залишається важливим елементом військової та поліцейської справи. Винаходження пороху стало поштовхом для розвитку стрілецької зброї і нашої сучасної цивілізації. Вона змінила військову тактику, змусила людей шукати нові способи захисту та атаки, і привела до багатьох війн та конфліктів у історії людства.