Question

Охарактеризуйте засоби виразності прослуханої прелюдії "Дзвони" С.Рахманінова. помогите пожалуйста!!!​

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

1-а частина малює образ безтурботної юності, картину зимового санного шляху з сріблястим дзвоном дзвіночків. Все підпорядковує собі стрімкий ритм бігу. Тонка оркестровка з флажолетами арф, ніжним звучанням челести, які змінюють призовні фанфари труб і тромбонів, створюють фантастичний колорит. Вигук тенора «Чуєш!» підхоплюється хором. В середньому розділі колорит похмурніє, згущуються оркестрові фарби, хор закритим ротом виконує архаїчну мелодію - немов все занурюється в забуття, і виникає чарівний сон, заціпеніння мрії. Але знову відновлюється стрімкий біг. 2-я частина пронизана весільним дзвоном. Її настрій визначають ланцюжки, що звучать у хору: «Чуєш до весілля поклик святий, золотий». Вони є своєрідним рефреном, неодноразово спливаючих протягом частини, в якій ніжна лірика поєднується з урочистістю і трепетним очікуванням. Виконує соло сопрано інтонує широку, плавну, по-рахманіновська щедру мелодію. Це - ліричний центр твору. 3-тя частина аналогічна симфонічному скерцо, насиченому трагізмом. Якщо в 1-й частині чувся дзвін сріблястий, а в 2-й - золотий, то тут панує «мідний» дзвін тривожного набату, зловісний гул, виникає образ розбурханого, все поглинає полум'я ( «А між тим вогонь божевільний»). Це торжество злих сил, апокаліптична картина загальної катастрофи. Фінал - скорботний епілог життєвого шляху. Монотонно гуде похоронний дзвін. «Надгробне слово» соліста-баритона короткими псалмодическими фразами вторить хор. Виконує соло англійський ріжок, звучить хорал з «Пікової дами» Чайковського. Поступово все більше драматизує монолог баритона, уривається риданнями. Середній розділ насичений жахом. Здається, хтось чорний все сильніше розгойдує похоронний дзвін. Чути насмішка над усім, що було дорого - спотворено, зламані звучить архаїчна мелодія першої частини, образ чарівного сну піддається нарузі. Коду поеми умиротворення. Виразна мелодія струнних немов підноситься вгору.

Answer 2

Прелюдія "Дзвони" Сергія Рахманінова - це музичний твір, написаний для фортепіано, який відомий своєю виразністю і емоційністю. Ось декілька способів, якими ця прелюдія виражає свою виразність:

1. Мелодія і гармонія: Рахманінов використовує багатий гармонічний лад і виразну мелодію, щоб створити мелодійну лінію, яка вражає слухача. Музика плавно рухається від спокійних і ліричних моментів до більш енергійних і могутніх.

2. Темп і ритм: Прелюдія має різні темпи і ритмічні схеми, що додають їй динаміку і напруження. Вона може бути спокійною і витонченою, але також має сильні ритмічні моменти, які підсилюють емоційний вплив.

3. Динаміка: Рахманінов використовує широкий діапазон динаміки від тихого і ніжного до гучного і могутнього. Це дозволяє передати різні настрої і виразити емоції в музиці.

4. Тембри та текстура: Композитор вдосконалено використовує різноманітні тембри та текстури фортепіано, щоб створити багатошаровий звуковий пейзаж. Це робить музику більш насиченою та виразною.

5. Емоційна інтенсивність: Прелюдія "Дзвони" Рахманінова відзначається великою емоційною інтенсивністю. Вона може викликати різні почуття у слухача, від ностальгії і спокою до екстазу та енергії.

Загалом, прелюдія "Дзвони" Сергія Рахманінова - це твір, який вражає своєю виразністю та вмінням передати різні емоції через мову музики. Вона може викликати різні образи та асоціації у слухачів і залишити глибокий слід в їхніх душах.