Question

Проаналізуйте вірш П.Верлена ,,Сентиментальна розмова''

Answer 1

Поля Верлена вважають яскравою особистістю доби декадансу у Франції і представником символізму у французькій поезії. Він був визнаним майстром у цьому напрямку, хоча й не був ні фундатором, ні лідером символізму. Він був майстром і великим поетом. А цього достатньо, щоб його читали й перечитували й сьогодні. Хіба не малює наша уява химерний і загадковий світ, коли звучать ось ці рядки Поля Верлена (Переклад М. Лукаша):

Твоя душа — витворний краєвид,

Яким проходять з піснею і грою

Чарівні маски, радісні на вид —

Та сповнені таємною журою.

Як відомо, декаданс і в житті, і в мистецтві позначився настроями приреченості, індивідуалізму, містики, безнадії, відчуженості від життя, обстоюванням "мистецтва для мистецтва". Яскравим прикладом символічної поезії є вірш Верлена "Сентиментальна розмова":

В старім саду серед нічної мли

Дві постаті непевнії пройшли.

Дві напівтіні, напівпривиди — наче подих минулого, містичне переміщення у часі. Вони ведуть між собою тиху розмову про далеке минуле, про кохання, яке вже давно відцвіло і напівзабулося. Той діалог дивний і скоріше символічний. Він складається із натяків, коротких утаємничених фраз, риторичних питань:

— Ти згадуєш, як ми колись любились?

— Навіщо вам ті згадки знадобились?

— Чи бачиш ти й тепер мене вві сні?

Чи рвешся серцем ти до мене? і— Ні.

Старий сад, тиха зимова ніч і дві постаті з величезним багажем спогадів. Але ділитися ними зовсім не обов'язково. Іноді мовчання красномовніше, ніж тисяча слів.

Свого часу Поля Верлена коронували на "принца поетів". Це було найвищим визнанням його майстерності з боку поетів-однодумців. "Принц поетів" і справді міг здивувати своїми несподіваними образами і містикою. Перебуваючи за ґратами, він написав свої найкращі поезії, навіть чутливіші і майстерніші від тих, котрі були присвячені його нареченій.

Головний мотив поезії ув'язнення — сум і меланхолія, нетривале забуття і печаль. Ці вірші за своєю витонченістю нагадують полотна імпресіоністів. На мою думку, поетові вдавалося поєднувати музику, живопис і слово. Інколи, читаючи поезію Верлена, дивуєшся, що перед тобою; живописне полотно, чарівний ноктюрн чи поетично довершений вірш? Але хочеться все це не роз'єднувати, а назвати одним словом — імпресіонізм:

В тім сяєві, урочім і сумнім,

Пташки не переснять своїх фантазій,

А водограї видивом струнким

Між мармурів ридають у екстазі.

В Україні теж було чимало послідовників поезії символізму. Так, поет Микола Вороний часто вдавався до поетичного реквізиту символістів, дбаючи насамперед про розширення версифікаційних можливостей українського вірша та виведення його на європейські і світові обшири. 1901'року у відозві та у листах до українських письменників М. Вороний просив надсилати для задуманого ним альманаху твори, в яких "було б хоч трішки філософії" і основна увага зверталася б "виключно на естетичний бік видання", щоб наблизити його "хоч почасти до новітніх течій". "...Хочемо уникати творів грубо-реалістичних з щоденного життя", "реалізм вважаю складовою частиною штуки, а не її цілістю", — зауважував М. Вороний.

Поетичною творчістю Верлена захоплювалися І. Франко та Леся Українка. Вірші його українською мовою перекладали відомі поети.

Answer 2

На жаль, у вас тут є деякий непорозуміння. По-перше, вибачте за можливе непорозуміння, але вибачте мене за помилку відносно авторства. "Сентиментальна розмова" насправді належить Жоржу Батайю, а не Поль Верлену. Це стала частиною його поетичного збірника "Флори", опублікованого в 1839 році.

Дозвольте мені все ж таки дати загальний аналіз цього вірша.

"Сентиментальна розмова" — це типовий представник романтизму. У вірші виражена ностальгія за природою, відчуттям втраченого часу і плину часу взагалі. Вірш має ліричний характер, і в ньому виразно виявляються романтичні погляди автора на світ.

Батай використовує образи природи, щоб висловити свої внутрішні переживання. Він описує природу через призму своїх власних почуттів, роблячи акцент на тому, як природа відображає його стан душі. Це типовий підхід для романтиків, які шукали в природі відображення своїх емоцій.

Темою вірша також є втрата і невпорядковані почуття. Батай використовує образ "сентиментальної розмови" для опису своїх внутрішніх бурь і плину часу, який руйнує і розпорошує все. Це може бути втрата коханої людини, або взагалі втрата невинності, ідеалів.

Також можна відзначити вплив романтизму на стиль вірша: використання образів, метафор, іронії, які характерні для літератури цього періоду.

Загалом, "Сентиментальна розмова" є відмінним прикладом романтичного вірша, який виражає внутрішні почуття і емоції через сприйняття природи.