Question

Какие Жизненные принципы василя стуса мне импонируют

Answer 1

За свої недовгі 47 років життя борець за Україну виніс багато випробувань. Своєю мудрістю в листах з тюрми поет ділився з сином Дмитром.

Пропонуємо вам кілька настанов Василя Стуса, які він дав своїй дитині.



Характер – це головне

Коли Ти матимеш свій характер — щоб був по Тобі і щоб був міцний, то буде найважливіше — за всякі там університети. Бо характер — це фундамент для майбутньої будівлі. Коли він міцний, то на ньому можна зводити хмарочоси, він витримає будь-яке навантаження.

Людський характер, правда, на відміну од будівлі, виробляється чи не на все життя. Кожен великий іспит життьовий показує, чого вартий підмурок. Він може зруйнуватися — коли слабкий (орли стають свиньми), може підруйнуватися, а може не тільки витримати все, а ще й зміцніти. Як на мене, люди зі своїм характером без вищої освіти кращі за людей із ромбом, але без характеру.

Безхребетні досягають успіху легше, але живуть нецікаво

Мені подобаються люди, що, як кажуть, “пруть буром“, тобто, мають свій норов. Ці люди — нещасливі в житті, зазнають усіляких страждань (щасливі — здебільшого безхребетні, ті, що, як покірне телятко, дві матки ссуть).

У житті доводиться обирати: або цікаву муку або нецікаве щастя.

Бути собою

Буває часто: людина знає бозна-скільки, але розмовляти з нею вкрай нудно, бо вона нічого не тямить розповісти цікаво: в неї нема свого стержня, хребта, до якого кріпиться вся кісткова система. Тобто, така людина не має самої себе (все інше — телевізор, машину, дачу, штани, професію — має!). Це гарба сіна, сяк-так наваленого на купу, під якою пищить, як руда миша, квола натурочка маминого мазунчика — хай навіть і з сивим волоссям на голові.

Answer 2

Василий Стус был украинским поэтом, диссидентом и политзаключенным, который погиб в советской тюрьме от голодовки в 1985 году. Его жизненные принципы были основаны на самоповажении, порядочности и гидности, которые он не хотел терять даже под давлением режима. Он считал, что жить честно и залишитися в живих – это майже неможливо, но он выбирал этот путь, потому что не мог жить по-другому. Он писал в своих стихах и письмах о своей любви к родной земле, к своей семье, к своему народу. Он протестовал против насилия, лжи, цензуры, культа личности, ущемления прав человека. Он был героем, который отдал свою жизнь за свободу и справедливость.

Мне импонируют его жизненные принципы, потому что они свидетельствуют о его силе духа, его таланте, его мужестве. Он не сдавался, не предавал своих идеалов, не боялся смерти. Он был человеком, который не мог молчать, когда видел зло. Он был человеком, который пытался просветить и вдохновить других своими словами. Он был человеком, который оставил после себя богатое наследие, которое живет и сегодня.