Question

Аналіз сонета Джона Донна Пішов останній акт моєї драми. Остання миля мандрівок моїх, Все швидше рух до рубежів сумних, До всім навстріч розчахнутої брами. Ненагла смерть уже не за горами, Вона мій дух звільнить з тенет лихих, І я Того побачу в снах своїх, Перед чиїми трепетав громами. Коли мій дух нарешті в небо зрине, А тіло упокоїться в землі, Тоді мене усе лихе покине, Те, що штовхало тут на вчинки злі. Так осяйну здобувши чистоту, Забуду я і світ, і марноту.

Answer 1

Я пока не смогу дать хороший ответ, но всё что могу сказать, попробуй прочитать биографию автора. Очень много их проиведений/сонетов и т.д связаны с личными моментами в жизни. Понимая как жил человек и чем он жил, ты сможешь понять его творчество.

Answer 2

Цей сонет Джона Донна, відомого англійського поета епохи бароко, описує смерть як завершення життя, перехід до нового стану і піднесення душі до небесного світу. Поет розглядає свою смерть як останній акт своєї драми, останню мить своєї життєвої подорожі.

У перших чотирьох строфах поет говорить про наближення своєї смерті. Він описує, як його життя швидко рухається до "рубежів сумних", до відкритої брами смерті. Водночас він називає смерть "ненаглою", означаючи, що вона вже недалеко, але він готовий до цього переходу. Поет вірить, що смерть звільнить його дух від тягарів земного життя і дозволить зустрітися з Богом у своїх снах.

У наступних двох строфах Донн висловлює свою впевненість у тому, що його душа підніметься до небес, а тіло спочине в землі. Він сподівається, що після смерті він позбудеться всіх злощасних речей, які домагалися його на землі, і отримає чистоту і світлість в небесному світі.

Сонет Джона Донна є виразом його вірувань у вічність, духовне відродження після смерті та покинуття земного життя. Його поезія відображає надію на перехід до кращого і божественного стану після смерті.