Question

Невеличке оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду

Answer 1

Без труда нема плода.
Народна притча
Якось один чоловік почастував вовка хлібом.
—    Ну й смачний! — похвалив вовк. А далі питає:
—    А де ти його взяв?
—    Та де взяв! Землю виорав...
—    І все?
—    Ні, потім посіяв жито...
—    І вже маєш хліб?
—    Та ні,— каже чоловік.—  Почекав,  поки жито
зійшло, виросло, поспіло. Потім я його вижав, змолотив,
намолов борошна, замісив тісто й аж тоді напік буханців.
—    Що смачний хліб, то смачний,— сказав вовк.—
Та скільки ж коло нього походити треба!
—    Твоя правда,— сказав чоловік.— Клопоту багато.
Але без труда нема плода..
Пішов раз лев на лови й зустрів мишку. Хотів її з'їсти, вже й лапою надушив. А мишка й каже йому:
—    Ой, леве, могутній владарю! Не їж мене, змилуй
ся наді мною, бідною, маленькою мишкою! Я тобі за те
в пригоді стану!
 Засміявся лев:
—    Ти мені в пригоді станеш? Якась нещасна мишка — мені, цареві над звірями, в пригоді можеш стати
В якій же це пригоді?
—    А хто може теє знати,— каже мишка.— Тільки благаю я тебе — зглянься наді мною!..
Зглянувся лев, пустив мишку. Подякувала вона й побігла швиденько до своєї нірки.
Коли це, за яким часом, попався лев у тенета. Б'ється, сердешний, борсається в тенетах, нічого ні зробить — ще гірше заплутався в сітку. Аж де не взялась мишка — одну петельку перегризла, другу... Я й заходилася, то таку дірку в тенетах зробила, що й лез виліз! Тоді мишка й каже левові:
—    А що, бачиш, і я, маленька мишка, тобі в пригод
стала!
—    Бачу,— каже лев,— віддячила ти мені і навчила
мене! Спасибі тобі. Я бачу, що добро, зроблене комусь
сторицею повертається.

Answer 2

Одного разу, у маленькому селі на околиці, жив хлопчик на ім'я Максим. Максим був цікавим та допитливим хлопчиком, який завжди шукав нові пригоди. Він завжди був готовий вчитися чомусь новому та розширювати свої знання.

Одного разу, під час літніх канікул, Максим вирішив піти в місцевий ліс, щоб дослідити його та дізнатися більше про природу. Він взяв з собою рюкзак з питною водою, пікніком і картою, яку отримав від свого дідуся.

По дорозі в ліс, Максим зустрів старого мудрого чоловіка. Чоловік був одягнений в робочий одяг та тримав у руках велику лопату. Максим зацікавився та підійшов до чоловіка, щоб поцікавитися, що він робить.

Мудрий чоловік пояснив Максимові, що він садить дерева в лісі, щоб зберегти природу і збільшити кисень в повітрі. Він розповів, що кожне дерево, яке виростає, вносить вагомий внесок у збереження екологічної рівноваги.

Максим захопився цією ідеєю і запитав, чи може допомогти. Мудрий чоловік з усмішкою погодився і дав Максиму лопату. Разом вони розпочали садити дерева.

Протягом багатьох годин Максим і мудрий чоловік працювали разом, садячи дерева в лісі. Максим відчував радість та задоволення, допомагаючи створювати щось корисне для природи. Вони розмовляли про різні види дерев та їхню роль у збереженні екосистем.

Після того, як вони посадили останнє дерево, Максим подякував мудрому чоловікові за цікаву та навчальну пригоду. Чоловік похвалив його за його бажання допомагати та вчитися, і сказав, що навчаючись про природу та збереження, Максим зможе стати справжнім захисником нашої планети.

Максим повернувся додому з багатьма новими знаннями та враженнями. Він розповів своїм друзям про свою пригоду в лісі та про важливість збереження природи.

Ця пригода навчила Максима, що кожна дрібниця, яку ми робимо для збереження природи, має значення. Він пообіцяв собі, що буде продовжувати допомагати і навчатися про це, тому що він зрозумів, що його дії можуть мати великий вплив на майбутнє нашої планети.

Відтепер Максим став прикладом для своїх однолітків та надихає їх допомагати і брати участь у збереженні природи.