Question

повідомленням надсилаймо поширену відповідь на запитання : Про кого і про що розповідається у повісті Найкращий намет"?​

Answer 1

Объяснение:

Сергійко та Митько до табору відправлятися не хотіли, проте батьки все рівно їх відправили.  Попри те, що табір був не готовий до початку роботи, діти залишилися. Сергій потоваришував з учнем музичної школи Славком, той мав акордеон і щодня на ньому грав.

В таборі ще тривало будівництво, всюди ходили робітники, які переносили будівельні матеріали, прибирали сміття, фарбували. Тренер Сергій Анатолійович попередив дітей, що табір відкриють післязавтра, а так як вони прибули завчасно, допомагатимуть робітникам завершити всі роботи. Далі їх чекають розваги – вікторини, змагання, військова гра, пісні біля вогнища, відпочинок на річці.

Вожата Ірина Василівна переписала всіх дітей, які приїхали. Їх було 27. Сергій Анатолійович дав завдання дітям – облаштувати житлову площу: розставити ліжка та розстелити 9 наметів.  Загони доросліших повинні були жити в справжніх військових наметах, а менші — у будинках.

Сергій, Митько і Славко облаштувалися в третьому наметі. Потім Сергій Анатолійович відправив їх розвантажувати машину з дошками. Митько задумав стати організатором процесу – сигналив з кабіни водія. Це означало, що потрібно подавати дошки. Трохи згодом Митько вирішив завести машину і вона одразу почала їхати, оскільки стояла на швидкості. Машина трохи не наїхала на Сергія Анатолійовича.

За таку витівку дітей насварили і хотіли відправити назад до міста, та водій відмовився їх везти.

Після цього Сергія з Митьком попросили рознести матраци по наметах та будиночках. Спершу хлопці носили по одному матрацу, потім по три, потім взяли дерев’яні носилки і поклали на них одразу чотири матраци. А потім побачили возика і почали перевозити по сім матраців. За винахідливість друзів похвалив начальник табору. 

Вечері, на лінійці, всім вихованцям висловили подяку, а Митька та Сергія ще й привселюдно насварили.

Попри відсутність освітлення школярі захотіли ночувати у справжніх наметах. Там вони ближче знайомилися та знаходили друзів. Сергій, Митько і Славик були утрьох. Митько хотів налякати дівчаток, накинувши на себе біле простирадло, але сплутав намети і забіг до намету директора табору, за це отримав погрозу бути відправленим додому. Та Митько переконував хлопців, що директор дуже злякався. Потім кожен з хлопців розповідав різні історію. Славик – про те, як лиходії порізали Паганіні всі струни окрім однієї, але той все рівно заграв. Сергій – кіно про ковбоїв, а Митько моторошну історію про чорний-пречорний ліс і злякав Славка ухопивши того за ніжку.

Наступного дня всі готувалися до змагання – копали окопи, вивчали місцевість, де можна ховатися. А ввечері біля річки Славко, Сергій і Митько побачили Микиту, який шпигував. Цей шпигун хотів знати, де укріплення «Сонячного».

Задля перемоги хлопці вирішили прокинутися раніше і на плоту дістатися на берег противника.

Вожата розбудила свою команду о четвертій ранку, перекусивши бутербродами хлопці пішли на річку. Там вони побачили густий сивий туман, що витав у повітрі. Перепливши на берег табору «Сміливого» друзі сховали пліт і розійшлися по схованках – у ліс, в копиці соломи та чагарники біля лугу. Хлопці сиділи далеко один від одного і не знали що відбувається навколо та на іншому березі. Раптом вони почули крик і побачили, що Гену спіймали противники. А від лісу біг Митько з прапором, за ним бігли «зелені». Коли противник впіймав Генку, вирішили переховати стяг, закопати його під стіною. Оскільки лопати у них не було, доки її шукали, Митько вийшов зі свого укриття, зірвав з охоронця стягу  погони і почав тікати. Він бігав лісом, а тоді вскочив у кущі до Сергія і Славка.

Хлопці почали думати що робити далі, адже їм треба перебратися на свій берег. І тут Славко сказав «Сидіть тихо» а сам вискочив з кущів. Звісно всі зграя «зелених» кинулася за ним, вони не знали, що в кущах сидять інші вороги. Поки Славко втікав, хлопці побігли до річки, стрибнули у човен і переплили на той берег.

З іншого берега їх вже чекали вожаті і інші товариші. Митько стояв на носі човна, а в  руках у нього майорів ворожий прапор. У човні кричать «ура» – цей крик підхоплюють на тому березі і здається, що вся країна чує його і радіє перемозі. А з іншого берега чути одиноке «ура», то Славко кричить, наш Славко! Славко з найкращого намету.

Answer 2

Повість "Найкращий намет" написана українським письменником Юрієм Мушкетиком. Вона розповідає про життя і пригоди молодого хлопця на ім'я Іванко. Головний герой вирішує покинути свою багату і комфортну родину, щоб пройти випробування та довести, що він єдиносний спадкоємець стародавньої родини Вербовських.

У пошуках своєї справжньої ідентичності, Іванко вступає на шлях подорожей та пригод. Він зустрічає різних людей, долає перешкоди та випробування, але завжди вірить у свої сили та наміри. Головна мета героя - знайти намет, який по легенді належить його родині, і відновити славу свого роду.

У повісті розкривається тема важливості самовизначення, пройдення випробувань і пошуку своєї істинної природи. Іванко змушений вирішити, чи він готовий пожертвувати зручним і безпечним життям, щоб знайти своє місце у світі. Крім того, у повісті присутня тема важливості родинних зв'язків та відданості своїм коріням.

"Найкращий намет" - це не лише пригодницька історія, а й роздуми про життя, справжню любов до рідної землі та бажання знайти своє місце в світі. Ця повість надихає читачів на саморозвиток, самовдосконалення та віру у свої сили.