Question

Чому Ібсен і Шоу в прочитаних вами п'єсах віддали перевагу "відкритому фіналу"? Помогите подалуйста

Answer 1

Ответ:

Відкритий фінал представлений у п'єсі "Ляльковий дім", де розв'язка по суті є постановкою нового питання, причому конфлікт п'єси не розв'язується, а загострюється. Таким чином Ібсен намагався наблизити театральне мистецтво до життя, запросити глядача до дискусії у вирішенні актуальних проблем сучасності, зокрема проблеми багатства і бідності. Відкрити фінал додає загадковості та драматизму твору, завжди породжує догадки та зацікавленість читача

Объяснение:

типо пон

Answer 2

Обидві п'єси Ібсена, як і багато його інших творів, мають "відкритий фінал". Це означає, що не всі питання та конфлікти, що виникають протягом сюжету, отримують вичерпну відповідь. Вони залишаються відкритими, що дає можливість глядачеві самостійно доводити висновки, підводити підсумки та аналізувати можливі наслідки.

Таке рішення автором не є випадковим чи нерозбірливим. Ібсен створював свої п'єси з метою активного залучення глядача до роздумів та діалогу навколо теми п'єси. Він спеціально створював ситуації, де долі персонажів не вирішуються належним чином чи кордоновано. Це зачіпає теми, які для свого часу були соціально-критичними, такі як гендерна роль, сімейні стосунки, мораль.

Відкритий фінал дає можливість глядачеві самостійно аналізувати та розглядати проблематику п'єси і формулювати власні висновки. Це стимулює глядача бути активним, дозволяє бачити собствене ставлення до показаного на сцені та робити свої власні судження. Водночас, такий фінал не дає однозначник відповіді на всі питання, що дає можливість існувати багатьом різним тлумаченням та інтерпретаціям.

У свою чергу, така форма вистави допомагає підтримувати запал глядачів, зацікавленості у сюжеті, а також стимулює обговорення п'єси після її перегляду. Вона залишає простір для послідовних реплік, обговорень та дискусій, адже кожен може знайти в п'єсі свої думки, занепокоєння та очікування.

Неоднозначний відкритий фінал п'єс Ібсена допомагає створювати злам в категоріях "добро" і "зло", порушує шаблони типовогон оцінювання. Він дозволяє показати, як ситуації можуть мати різний вигляд залежно від поглядів та досвіду різних персонажів.

У п'єсах Ібсена відкриті фінали допомагають створити більш зворотній, глибший та запам'ятовуємий ефект на глядача, а також дають можливість кожному глядачеві знайти свій власний персональний сенс у виставі.