Вопрос задан 15.11.2023 в 01:30. Предмет Литература. Спрашивает Насиковская Соня.

Твір-есе на тему що дозволяє мені робити моя совість​

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Никонович Анита.

Ответ:

Щоб говорити про совість індивіда, треба усвідомлювати, чи вона в нього є. Отож, виникає питання, власне, а що таке совість? Можна, звичайно, звернутися до тлумачних словників, довідників, але вони не дадуть вичерпної відповіді, бо, на мою думку, це внутрішнє відчуття кожного. Адже соціологи будуть давати своє визначення, психологи — своє, іншу думку матимуть політологи, історики і т. д. Кожний сам для себе має вирішити, що таке совість, і чи є вона в нього, чи десь дрімає собі в закуточку. Дуже вичерпно з цього приводу у свій час сказав І. Кант: "Закон, що живе в нас, називається совістю. Совість є, власне, застосування наших вчинків до цього закону". Колись мене запитали, що таке совість, я думаю, що совість — це те, що не дозволяє нам чинити погано стосовно інших людей.

Поміркуймо разом. Кожен із нас хоче бути самостійним — це чудово. Вимагати до себе поваги — цілком природно. Мати власний погляд — просто необхідність. Хочеться бути самостійним і дорослим — здорово. Мені здається, саме в цей момент має включатися отой "закон, що живе в нас". Для чого? А щоб не "плавати" біля дошки в школі, не тремтіти в передчутті, що тебе викличуть відповідати на уроці, щоб "вішати локшину" вчителям із приводу невиконаного завдання. І ще: хіба не страждає наша самоповага, якщо відсутня совість, коли нам починають "втокмачувати": учіться, бо потім пізно буде... Йдеться, власне, про елементарні речі, нібито й говорити про них незручно, адже дорослі й самостійні люди так не чинять, а ми ж у школі хочемо стати скоріше дорослими. Та все ж таки... Якщо кожного разу не звертатися до головного контролера нашої поведінки — совісті, то розмови про нашу дорослість і самостійність — просто фарс, після того, коли, наприклад, батьків викликають у школу чи то з приводу навчання, чи то з приводу поведінки їхнього

"Совість — найкраща моральна книга з усіх, які ми маємо, до неї треба якнайчастіше заглядати" — писав відомий учений Паскаль. Справді, мораль і совість — поруч. Бо що таке мораль? На перший погляд видається, що відповісти на це питання зовсім неважко. Мораль — ось вона поруч. Вона в мені, у тобі, у людях навколо. Щомиті виявляється мораль у взаємовідносинах із людьми, як і наша совість. Просто спостерігай і роби висновки! Усе ніби так. Проте, спробуйте дати моралі визначення, так само як і совісті. Універсального визначення ви не знайдете, та думки мудрих людей вам допоможуть. Наприклад, думка французького філософа П. Буаста така: "Моральні правила схожі на знаки, які вказують шлях на терені життя й показують підводні камені". Правильна думка, адже мораль втілюється в норми й правила, а вони регулюють поведінку людей, їхні стосунки, водночас породжуючи внутрішній закон — совість.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Совість – це внутрішній голос, який веде, пораджає і визначає наше моральне спрямування. Вона є невід’ємною частиною нашої особистості, граючи роль внутрішнього морального лідера. Для кожної людини совість визначає, що є правильним чи неправильним, дозволяючи керувати власними вчинками та виборами.

Моя совість слугує мені як внутрішній компас, який вказує напрямок в ситуаціях, де важко визначити, що робити. Вона дозволяє мені відчувати різницю між правильним і неправильним, допомагаючи обирати шлях, який відповідає моїм моральним цінностям. Це особливо важливо в моменти вагомих вирішень, коли стикаюсь з моральними дилемами.

Здатність слухати свою совість дозволяє мені будувати чесні та етичні стосунки з іншими людьми. Це створює основу для довіри та взаєморозуміння в моїх взаємин із оточуючими. Завдяки совісті я можу відчувати відповідальність за свої вчинки і свої слова, формуючи позитивний вплив на світ навколо.

З іншого боку, совість також слугує напомінанням про наше людське обов’язкове бути добрими один до одного. Це нагадує, що ми не ізольовані і відповідальні за свої вчинки перед суспільством та перед самими собою. Моя совість нагадує мені, що вибори, які я роблю, можуть мати далекосяжні наслідки для інших людей, і це збуджує в мені бажання діяти з високими моральними стандартами.

У світі, де можливості та виклики постійно зростають, совість допомагає мені залишатися вірним своїм цінностям і вибирати шлях із загальним добробутом. Це внутрішнє світло, яке освітлює шлях у складних ситуаціях та допомагає зберігати гідність у будь-яких умовах.

Отже, моя совість є невід’ємною частиною моєї ідентичності, яка наповнює моє життя моральним сенсом. Вона є моїм надійним порадником, що дозволяє мені робити вибори, які відповідають внутрішнім принципам та роблять мій світ кращим місцем.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Литература

Последние заданные вопросы в категории Литература

Задать вопрос