Question

Як Гулівер опису імператора

Answer 1

Ответ:

На зріст він майже на цілий мій ніготь вищий за всіх своїх придворних, і вже цього досить, щоб викликати шанобливий трепет. Риси його обличчя тверді й мужні, губи австрійські, ніс орлиний, шкіра оливково-смаглява, постать струнка, тулуб, руки та ноги пропорційні, рухи зграбні, постава велична. Він не такий уже молодий - йому двадцять вісім років і дев'ять місяців,- править щось із сім років - щасливо й здебільшого переможно. Щоб краще бачити імператора, я ліг на бік, і моє обличчя опинилось на одному рівні з ним. Тоді він стояв ярдів за три від мене, але потім я не раз брав його на руки і тому не можу помилитися в моєму описові. Його вбрання було дуже просте й невигадливе - щось середнє між азіатським та європейським одягом, але на голові він мав легкий золотий шолом, прикрашений самоцвітами, з пером на гребені. На випадок, якби я розірвав ланцюги, він тримав напоготові у руці оголений меч дюймів на три завдовжки; піхви й руків'я меча були оздоблені діамантами. Голос у імператора пронизливий, але такий ясний і виразний, що я добре чув його, навіть стоячи на ввесь зріст. 

Answer 2

Імператор - це персонаж з роману Джонатана Свіфта "Путешествия Гулливера". Цей роман був опублікований в 1726 році і розповідає про пригоди Лемюеля Гулівера, який подорожує у різні далекі країни, де зустрічає різні надзвичайні цивілізації і імператорів.

У романі Гулівер потрапляє в країну Ліліпуцію, де зустрічає імператора цієї країни. Імператор Ліліпуції описаний як дуже маленька фігура, маючи всього 6 дюймів (приблизно 15 сантиметрів) у висоту. Він одягнутий в багатошаровий одяг, прикрашений маленькими коштовностями і виглядає надзвичайно маленьким і крихітним порівняно з Гулівером, який є гігантом в їхніх очах.

Імператор Ліліпуції - символ мікроскопічної влади і бюрократичного апарату, а також показник абсурдності і недооцінювання людьми дрібних деталей і проблем. Гулівер порівнює імператора Ліліпуції з великими правителями світу, які також можуть бути глупими і непродуманими в своїх рішеннях.

Ця частина роману підкреслює сатиричний погляд Джонатана Свіфта на політичний лідер і бюрократію свого часу, а також спрямована проти невдоволення і абсурдності влади.