Question

Цікаві факти про Марусю чурай​

Answer 1

Ответ:

Марусю Чурай називають малоросійською Сапфо за її страждальницьку життєву трагедію та ті пісні, які вона залишила по собі.

Марія Чурай народилась приблизно 1625 року в Полтаві у родині полкового осавула Гордія Чурая, який був знаменитий своїми виступами проти польських загарбників.

Вона була закохана в полтавського хорунжого Гриця Бобренка. У них зав’язались романтичні відносини. Дівчина пообіцяла чекати його з війни. Чекала довгих чотири роки. Коли Гриць повернувся, то жодного разу не навідався до дівчини, а згодом одружився на іншій. Марія не змогла пробачити зраду коханого і надумала помститись. Вона отруїла зрадника.

Марусю Чурай місцевим судом було винесено смертний вирок. В день страти прибув посланець від гетьмана Богдана Хмельницького з буллою, в якій говорилось, що за заслуги її батька та чудові пісні дівчину мають виправдати.

Душа дівчини не знала покою. І у віці 28-ми років вона помирає. За одними даними вона померла в Полтаві, а за іншими – у якомусь монастирі Московщини, де намагалась віднайти душевну рівновагу.

У 1987 році в місті Полтава було споруджено «Співоче поле Марусі Чурай», а в 2006 році було встановлено пам’ятний монумент, який розмістили навпроти музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя.

Образ Марусі Чурай не раз використовували літератори. Найвідомішим твором, який присвячений українській піснярці є історичний роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Ім’я Марії Чурай пов’язують з 23-ма піснями, які вона написала і які давно вже стали народними. Серед них найбільш відомими – «В кінці греблі шумлять верби», «На городі верба рясна», «Ой у полі вітер віє», «Посіяла огірочки», «За світ встали козаченьки».

Объяснение:

Answer 2

Маруся Чурай - це героїня повісті Михайла Коцюбинського "Тіні забутих предків". Вона є символом української жінки, сильної та незалежної.

Ось декілька цікавих фактів про Марусю Чурай:

1. Маруся Чурай є рідиною сучасної української національної валюти - гривні. Її портрет зображений на 50 гривень.

2. Маруся Чурай - перша жінка, яка стала головним героєм в українській літературі. Це було незвичайно для свого часу, адже жінська роль в суспільстві тоді була обмежена.

3. Українська письменниця Леся Українка створила драму "Маруся Чурай" в 1905 році, присвячену героїні Михайла Коцюбинського. Це свідчить про вплив і популярність Марусі Чурай серед літературних колег.

4. Марусю Чурай нерідко порівнюють з козачкою, адже вона виявляє себе як сильна та вольова жінка, яка не боїться вступати в боротьбу.

5. Маруся Чурай стала символом національності та патріотизму для українців. Її героїзм і відданість Україні надихають молоде покоління до боротьби за волю і незалежність своєї країни.

Для багатьох українців Маруся Чурай стала справжнім символом сили, волі та націоналізму. Вона надихає на цінності волі, справедливості та любові до своєї країни. Та й дотеп?ньа літературна принцеса з-над Дніпра покохала звитяжного козака, який загинув у боротьбі з панами. Втім, вона не змирені до смерті в закритому монастирі звіяти в пелюстки. Вона вириває.6 Людин (і кобзарку) сама зварить, і коняк випить, і в рейди к Осман-ага піде.

У розділі "85 років і 75 дівчат" українсько-гетьманської були й такі... Маруся Чурай, Мирослава Семцова, Тамара Тугаринова, Зіна Севастянська. Всім - переважно за убитих на війні військовиків-київлян квартири у багатоповерхівках на Київському замості надокучним спілкуванням з кардиологом-ранняшка. Взагалі, серед 75 дівчат із "85 років і 75 дівчат" 51 постійно поїжджало, із ними були "ідеалисти" з Розенко, із сучком-царьком із порцеляни інші "жирики", із Зеленською, із тим, що зранку перед школою, а до обіду зводить, і із Уляною Супрун, і...

Це всьо там куда ідемо. Це п'ятий розділ моєї особистої книги-мініатюрки "85 років і 75 дівчат", де я про кожну дівчату беру по пам'ятке кардіолога-ранняшка позиції. І, скажімо, сначала, по природою раціональних і цілеспрямованих, відніс Марусі Чурай і Мирославі Семцової одну квартиру в центрі, фактично у голові України, я про другу думаю із кожним розділом все більше...