Question

Які засоби поетики використовували драматурги на межі ХІХ-ХХ ст. Читацька дiяльнiсть.​

Answer 1

Відповідь:

Одним із найдавніших театрів у Європі є Королівський театр у Данії, заснований у XVIII ст. До кінця XIX ст. на його сцені йшли переважно п’єси, у яких висміювалися звичаї дворян і міщан. До речі, тут з успіхом ставили комедії Мольєра. Новий напрям діяльності театру був утілений 21 грудня 1879 р., коли на його сцені відбулася прем’єра п’єси Г. Ібсена «Ляльковий дім». Глядачі відразу помітили, що ця драма надзвичайно відрізняється від інших творів. Тоді її сприйняли як маніфест фемінізму. Однак у п’єсі йшлося не тільки про боротьбу за права жінки й засудження засилля «чоловіків» у різних галузях життя. Зміст «Лялькового дому» набагато глибший — трагізм усього тогочасного суспільства.

У п’єсі було подано багато життєвих драм персонажів, а конфлікти у фіналі не вирішені.

8 лютого 1884 р. «Ляльковий дім» був поставлений в Олександринському театрі м. Санкт-Петербурга. Головну роль зіграла видатна актриса М. Савина (Нора). П’єса справила значний вплив на оновлення російської драматургії, зокрема на творчість А. Чехова.

Пояснення:

Answer 2

Драматурги на межі ХІХ-ХХ століть використовували різні засоби поетики для створення ефекту вистави та залучення глядачів. Одним з найважливіших засобів є діяльність читачів, яка включає в себе вплив на емоції та реакції глядачів.

Один зі способів, якими драматурги досягали цього, було використання сильних діалогів та реплік, що захоплювали увагу глядачів. Вони створювали напруження та конфлікти між персонажами, що робило виставу цікавішою та емоційно насиченою.

Також, драматурги використовували різні прийоми, щоб залучити глядачів до дії на сцені. Наприклад, вони можуть використовувати монологи, коли персонажі звертаються безпосередньо до глядачів, розповідаючи їм свої думки та почуття. Це створює ілюзію прямого спілкування між акторами та глядачами, що робить виставу більш особистою та залучає до співпереживання.

Крім того, використання символіки та метафор також було поширеним засобом поетики. Драматурги використовували різні образи та алегорії, щоб передати певні ідеї та почуття через символічний мовлення. Це дозволяло створити глибший емоційний зв'язок між виставою та глядачами.

В цілому, драматурги на межі ХІХ-ХХ століть використовували різноманітні засоби поетики, щоб створити ефектні вистави та залучити глядачів до дії. Це включало в себе використання сильних діалогів, монологів, символіки та метафор, а також вплив на емоції та реакції глядачів.