Question

Чего в пьесе "Вишневый сад" больше - комичного или трагичного? Аргументируйте, приведите цитаты. Объем ответа - 8-10 предложений.

Answer 1

я написала на украинском языке если что перевиди в переводчике

Объяснение:

Для більшості українців (колись із діда-прадіда селян) за словами «садок вишневий коло хати» стоїть щось набагато більше, ніж «присадибна ділянка», тобто «земля, що перебуває в особистому користуванні колгоспників, робітників і службовців радгоспів та інших мешканців сільської місцевості», і яку засаджено фруктовими деревами. Це – місце їхнього єднання з землею. Тут для них проходить вісь світу, пульсує джерело їхньої сили і їхніх уявлень про Всесвіт. Зіп’яти білу хату з теплою піччю посередині, обсадовити її квітами, відгородитися парканом, насадовити скрізь, де можна, дерева, щоб бодай пів року все на твоїх очах цвіло, родило, а тоді ще й годувало тебе до весни – ось що таке, насправді, «вишневий садок коло хати». Бо «сад» для сучасної людини означає гектари сільськогосподарських угідь, що належать якомусь холдингу чи підприємству харчової промисловості, механізацію, хімізацію, монополізацію й маркетинг. А «садок» – це, навпаки, щось приватне, це – той простір, на який не мають зазіхати ні сусіди, ні держава. У категоріях марксизму-ленінізму українці були й лишаються «дрібними власниками», тими, що «як не з’їм, то хоча б понадкусюю», тому товаришу Сталіну нічого не лишалося, як заморити мільйони з них голодом. «Товариші» з перших днів свого правління зрозуміли, що комунізм для селян – це як сідло для корови.

Навіть зараз, коли давно урбанізованим українцям випадає нагода одержати клапоть землі у якомусь дачному кооперативі, на пісках, де приживаються хіба що сосни, у них одразу ж прокидаються «земляні» гени й вони ще до того, як будувати хату, закуповують вантажівки глини, тоді чорнозему, тоді гною, риють ями під плодові дерева, огороджують ділянку парканом, ставлять в кутку нужник і засадовлюють усе кущами та квітами, «щоб скрізь була краса».

А для решти світу початок цього вірша, такий промовистий і вщерть наповнений зрозумілим для нас змістом, означає хіба що «маленький сад, у якому ростуть темно-червоні ягоди з кісточками (лат. Prunus cerasus)». І лише освічена публіка згадує про п’єсу А. П. Чехова, котра стала новим словом драматургії ХХ століття. У ній у художніх образах відтворено передчуття неминучих соціальних змін, і «скука ничегонеделания изображена так, чтобы это было интересно»

Answer 2

В пьесе "Вишневый сад" Антона Чехова больше трагичного, чем комичного. Это проявляется в судьбе главных героев, а также в ощущении утраты и невозможности изменить свою жизнь.

Одним из аргументов в пользу трагического характера пьесы является судьба Любови Андреевны Раневской. Она потеряла сына, а также весь свой имущество, включая вишневый сад. Это приводит ее к глубокой душевной трагедии и отчаянию. В одной из сцен Любовь Андреевна говорит: "Мне больно, мне так больно, что я дыхание теряю. Так больно, что я вижу, как все умирает и гибнет, и как ничего нельзя вернуть" (Акт 3).

Другим аргументом в пользу трагического характера пьесы является судьба героя Петра Трофимова. Он является символом нового поколения, стремящегося к прогрессу и изменениям. Однако его идеалы и убеждения не находят понимания и поддержки в обществе, что приводит его к глубокому одиночеству. В одной из сцен Петр говорит: "Мы - новое поколение, мы - молодые, мы - первые. Мы - будущее, и нас совершенно не понимают" (Акт 2).

Таким образом, в пьесе "Вишневый сад" больше трагичного, чем комичного. Это проявляется в судьбе главных героев, которые испытывают глубокую душевную боль и отчаяние. Цитаты из пьесы подтверждают эту трагическую атмосферу и позволяют ощутить глубину эмоций персонажей.