Question

Продолжить предложение :У Відродження Людина – центр світу,у Бароко Людина – арена...​

Answer 1

Ответ:

- арена боротьби добра і зла, світла і темряви, життя і смерті, Бога і диявола.

Answer 2

У Відродженні Людина – центр світу, у Бароко Людина – арена, де розцвітає всяка страсть і переживання, відзначаючись яскравістю, розкошшю та життєвим ентузіазмом.

В епоху Відродження (14-17 століття) головна ідея полягала в відродженні класичних античних цінностей, зокрема гуманізму та героїзму людини. Це був період розцвіту науки, мистецтва і культури, коли людина ставала об'єктом вивчення та обожнювання. Відродження вдихнуло нове життя в героїв античності, наділяючи їх властивостями та рисами, які були характерні для сучасної Людини, архітектуру та живопис переповнювали зображеннями людського тіла та душі. У цей час людина була в центрі уваги, розглядалася як красна, розумна та діяльна істота.

У Бароко (17-18 століття) фокус був інший. Бароко визнавало складність і суперечливість людської природи, і виступало як арена, де ця природа виявляла себе у всій своїй суперечливості. Це була епоха, коли мистецтво та культура відображали емоції, пасії та розкішність. Бароко відзначалося драматизмом і театралізованістю у всіх сферах життя. Людина була розглянута як складна і суперечлива істота, яка має в собі як світлі, так і темні сторони.

Отже, можна сказати, що у Відродженні Людина була піднята на п'єдестал ідеалу, а у Бароко вона була представлена як істота, яка проявляє всю свою суперечливість та розмаїття. Обидва ці періоди в історії мистецтва та культури свідчать про постійний інтерес до людини та її ролі в світі.