Question

Які особливості властиві поезії Китаю?

Answer 1

Ответ:

Китайська література — одна з найдавніших літератур світу, її історія налічує три тисячі років. Класична китайська поезія досі є неперевершеним зразком мистецтва, предметом вивчення і захоплення наших сучасників. Основа авторської китайської поезії була закладена ще Конфуцієм: він стверджував, що вірш повинен ототожнюватися з тим, що людина бачить, думає і відчуває. Автор, створюючи вірш, повинен бути безкомпромісно щирим. Тому китайська поезія не знала вимислу у європейському значенні цього слова, вона була абсолютно правдивою у зображенні подій, думок та почуттів поета: «Китайська поезія—- це документ». Для китайського поета дійсність була багатшою за будь-який вимисел.

У своїх віршах китайські поети намагалися досягти досконалості через гармонійність форми та стриманість виражальних засобів. Довершеність вірша визначалася його відповідністю жорстким поетичним нормам та законам. За відповідність віршів визначеним нормам поетам часто присвоювали встановлені розряди. Оцінювання було суворим, і якщо поет претендував на перший розряд, він повинен був показати блискуче володіння технікою складання віршів, бездоганний смак, благородну стриманість у висловах, щирість думок та почуттів.

Вірші пронизували весь побут Китаю. Для вступу на державну службу складали іспити, серед яких був іспит зі складання віршів. Віршами писали послання друзям, відгукувалися на важливі події громадського і особистого життя, віршами ж писали епітафії. Уміння писати вірші особливо цінувалося тому, що кожен китаєць був тонким знавцем поезії. Хороший вірш, написаний бездоганним каліграфом, ставав реліквією. А якщо його особисто писав відомий поет — ця реліквія ставала безцінною.

Answer 2

Китайська поезія є однією з найдавніших національних поетичних традицій у світі. Вона відома протягом трьох тисячоліть і розділена на ряд жанрів: «ши» (кит. 诗), «ци» (кит. 词) і «цюй» (кит. 曲), а також «фу» (кит. 赋) .

Одним з найвідоміших періодів розвитку китайської поезії є епоха Тан, вважається "золотим віком" китайської поезії. У цей час відбувалося єдиноборство придворної поезії з поезією, чиєю основою і живим джерелом була народна пісенна творчість .

Ван Цань, один з найталановитіших поетів "семи мужів", був творцем жанру малих фу, або ліричних фу, що відрізнялися від ханських фу не тільки обсягом, а й великою увагою до людини. Ці вірші виникли тоді, коли в поета з'явилася нагальна потреба висловити свої почуття, своє хвилювання .

Ван Цань був творцем п'ятистопного вірша - фу, який прийшов на зміну чотиристопному, що панував раніше. П'ятий ієрогліф наблизив поетичну мову до розмовної мови, народної пісні, з якої він і розвинувся .

Одним з найсміливіших поетів був Кун Жун, який обрав могутнього Цао Цао мішенню своєї критики. Він писав про чесних, прямих людей, про їх благородні вчинки .

Поезія епохи Тан характеризується