
Срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!ср
очно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно!срочно! срочно!срочно!срочно!срочно!срочносрочно!срочно! срочносрочносрочно!срочно! срочносрочно!срочносрочно!срочно!срочно!срочно!срочносрочно!срочно! твір роздум на тему чи було притаманно гете почуття свободи

Ответы на вопрос

Йо́ганн-Во́льфганг фон Ге́те або Йо́ганн-Во́льфґанґ фон Ґе́те[3] (нім. Johann Wolfgang von Goethe, МФА: [ˈjoːhan ˈvɔlfɡaŋ fɔn ˈɡøːtə] ( прослухати); 28 серпня 1749, Франкфурт-на-Майні — 22 березня 1832, Ваймар) — німецький поет, прозаїк, драматург, мислитель і натураліст.
Вважається засновником сучасної німецької літератури, лідер романтичного руху «Буря і натиск». У галузі ботаніки вважається засновником порівняльної морфології рослин. Його роботи містять епічні та ліричні вірші, написані в різних стилях: прозу та віршові драми, мемуари, автобіографію, літературну та естетичну критику, трактати з ботаніки, анатомії, чотири романи. Крім того, відомі численні літературні та наукові фрагменти, понад 10000 листів і близько 3000 малюнків.
Він був одним із перших учасників літературного руху «Бурі і натиску». Протягом перших десяти років у Веймарі Гете був членом таємної ради герцога, засідав у військових і дорожних комісіях, наглядав за повторним відкриттям срібних копалень у сусідньому місті Ільменау і здійснив ряд адміністративних реформ в університеті Єни. Він також узяв участь у плануванні ботанічного парку Веймара й відновленні Палацу дожів, що в 1998 році потрапив у список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Перша його велика наукова робота про метаморфози рослин була опублікована в 1788 році після повернення Гете з турне Італією. В 1791 році був призначений директором театру у Веймарі, а в 1794 році познайомився з відомим драматургом, істориком і філософом Фрідріхом Шиллером. У цей період Гете опублікував свій другий роман «Wilhelm Meisters Lehrjahre» і в 1808 році — першу частину найзнаменитішої драми «Фауст». Його бесіди та велика кількість спільних починань із Шиллером, Фіхте, Гердером, Александром фон Гумбольдтом, Вільгельмом фон Гумбольдтом і Фрідріхом Шлегелем протягом 1790-х років мали спільну назву — "веймарський класицизм".



Поезія і проза Йоганна Вольфганга фон Гете (відомого просто як Гете) часто переповнюються виразними відчуттями і роздумами про природу людини, її пошук сенсу життя та, безумовно, про свободу. В своїх творах, Гете висловлював свої роздуми на цю тему, і можна стверджувати, що почуття свободи було для нього дуже важливим.
Свобода в літературних творах Гете часто асоціюється зі свободою думки, виразу та вибору. Він сприймав людський розум і виразність як засіб досягнення істинної свободи. У своїх творах, таких як "Страждання молодого Вертера" і "Фауст", Гете розглядає внутрішній конфлікт головних героїв і їх бажання досягти свободи, а також ціною, яку вони платять за цю свободу.
Слід відзначити, що Гете був діячем романтизму, і в цьому контексті почуття свободи мали велике значення. Романтики прагнули до свободи виразу і самовираження, і Гете віддавав шану цим ідеям у своїй творчості.
Таким чином, можна вважати, що почуття свободи було притаманно Гете, і він висловлював його у своїх творах через роздуми та переживання своїх героїв. Свобода думки і самовиразування були для нього важливими цінностями, і вони відображалися в його літературних шедеврах.


Похожие вопросы
Топ вопросов за вчера в категории Литература
Последние заданные вопросы в категории Литература
-
Математика
-
Литература
-
Алгебра
-
Русский язык
-
Геометрия
-
Английский язык
-
Химия
-
Физика
-
Биология
-
Другие предметы
-
История
-
Обществознание
-
Окружающий мир
-
География
-
Українська мова
-
Информатика
-
Українська література
-
Қазақ тiлi
-
Экономика
-
Музыка
-
Право
-
Беларуская мова
-
Французский язык
-
Немецкий язык
-
МХК
-
ОБЖ
-
Психология
-
Физкультура и спорт
-
Астрономия
-
Кыргыз тили
-
Оʻzbek tili