Question

Твір розповідь Кобзареві слово "живе" ​

Answer 1

Ответ:

Кобзареве слово "живе"

На мій погляд, кобзареве слово дійсно "живе", причому у двох сенсах одночасно. По-перше, поезії Тараса Григоровича Шевченка - нашого Кобзаря - є живими, бо беруть за душу. Героям його віршів завжди співчуваєш. Читаючи поезії Шевченка, я ніби чую голос самого Кобзаря - людини, яка дуже любила свій народ і прагнула кращої долі для нього. Образи шевченківських поезій теж живі: легко повірити, що він писав про реальних живих людей.

По-друге, хоча поезії Шевченка були написані більше сторіччя тому, кобзареве слово досі "живе". Багато чого змінилося в України з тих часів, коли жив і творив Кобзар. Багато з того, про що він тільки мріяв, стало реальністю. Але Шевченка досі читають і перечитують, йому зводять пам'ятники, його ім'ям називають школи та вулиці. Майже в кожній родині на книжковій полиці стоїть "Кобзар" - збірка поезій Тараса Шевченка. Його будуть читати і через сто, і через двісті років, тобто його слово - живе і ніколи не помре.

Answer 2

Живе Кобзареве слово в серці кожного українця, як незгасне полум'я. Від покоління до покоління воно передається, мов скарб, який несе в собі багатство нашої культури і історії.

Кожен, хто розкриває сторінки Шевченкових віршів, пізнає глибокий зміст та вічну актуальність його слів. "І доле, мій друже, ти несеш у кайданах молоду Україну, а я шукатиму світліші дні" - ці рядки з вірша "Кавказ" залишають в нашому серці незгасне бажання захищати свою землю та кріпити долю України.

Кобзареве слово звучить як виклик до об'єднання, до боротьби за свободу та права кожного із нас на гідність. Українська мова стає мостом, яким ми спілкуємося один з одним та з нашими предками, вона є символом нашої національної ідентичності.

Кобзареве слово завжди було і завжди буде живим, як душа нашого народу. Через слово, через поезію і патріотизм Тараса Шевченка, ми зберігаємо нашу історію, наші традиції та нашу незалежність.