Вопрос задан 26.09.2023 в 19:12. Предмет Литература. Спрашивает Доронина Анастасия.

Скласти твір ,,Я у країні див" на 1ст

0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Муллагалиева Карима.

Ответ:

Справжній талант для кожної людини — це вміння зберегти у своєму серці острівок дитинства, зворушливі спогади про щасливі безтурботні дні, теплоту й турботу, батьківську любов. Українські письменники, як талановиті знавці людського життя та майстри художнього слова, часто звертаються до власних спогадів, що надає їх творам яскравості, образам — реалістичності та самобутності. Саме таким твором є повість Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять». Твір є автобіографічним, оскільки події, змальовані у ньому, взяті автором із власного життя, а образи списані із близьких йому людей. У повісті автор змалював свій дитячий світ, мрії та сподівання. Михайло Стельмах походив із простої селянської родини, тому в повісті багато картин сільського життя, прикладів вчинків простих робітників землі — матері, батька, діда, сусідів. Тут і зустрічі з першими труднощами та злиднями, знайомства з першими книжками. Головного героя повісті звуть так само, як і автора. Михайликові притаманне захоплення художнім словом та потяг до книжок. Він згадує, як самостійно навчився читати: «Якось я швидко, самотужки, навчився читати, і вже, на свої дев’ять років, немало проковтнув добра і мотлоху, якого ще не встигли докурити в моєму селі». Навіть погрози та хвилювання матері за розум її дитини не змогли перепинити дитячий потяг та цікавість до захоплюючих пригод та незнаних країн, про які було написано в тих книжках. Але не тільки радісні картини згадує автор. Назавжди вкарбувалася в душу дитині картина її навчання в школі. З радістю віддали свого сина батьки до школи. Але з приходом зими перед усіма постала гостра проблема — маленькому школяреві нічого було взути. Але вихід знайшов батько: «Дорогою люди дивувались, що Панас на руках несе в школу сина.., а я мало не заплакав і з жалю, і з тієї радості, що батько не дасть мені покинути науку». І досі автора переповнюють почуття, які він відчував тієї миті. Гордість за свого батька, ніжність і синівська подяка сповняють душу письменника.

Ще багато й багато епізодів з дитинства спливають у пам’яті автора. Чистота і природність стосунків, мудрість батька та ніжність і доброта матері завжди супроводжували письменника на його нелегкому життєвому і творчому шляху. У творі він віддає своє серце найпрекраснішому, що є в житті людини, — дитинству.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

У країні див, де кожен крок — подорож, де навколо тебе завжди є щось нове і неймовірне. Це місце, де мрії здійснюються, а фантазія перетворюється на реальність. Я уявляю себе в цій країні, і мої очі розсікають неймовірні краєвиди, які розкриваються переді мною.

Перше, що вразило мене, це різноманітність культур і традицій, які переплітаються тут. Від колоритних фестивалів до різних гастрономічних вражень — кожен день у цій країні — це відкриття нового світу.

Я у країні див, де природа є справжнім даром. Гори з вершинами, які здаються торцями небес, величні ліси, водоспади, що звучать як мелодії, і безкраї степи, де можна загубитися серед безмежного горизонту. Кожна пора року тут має свою неперевершену красу.

В цій країні див немає місця для скуки. Тут завжди є щось, що вас здивує. Це місце, де ви можете спробувати себе у різних видках спорту та розваг, де культурні події і концерти завжди приваблюють своєю унікальністю.

Але найголовніше — це люди. У цій країні див вони завжди відкриті для спілкування та дружньо налаштовані. Вони гостинні, відкриті до нових знайомств і готові ділитися своєю культурою і традиціями. Вони навчили мене багато нового і залишили незабутні враження.

У країні див, я зрозумів, що світ такий різноманітний і чудовий, і що завжди варто вірити в мрії. Тут кожен день — це пригода, а кожен крок — це відкриття. І я вдячний за той час, який провів у цій країні, бо він назавжди залишиться в моєму серці як найяскравіший період у моєму житті.

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

Я у країні див

Я у країні див, де небо завжди блакитне і сонце завжди сяє. Ця країна - це мій власний світ, де все можливо і де мрії стають реальністю.

Коли я крокую по цій країні, кожен момент наповнений чарам і дивами. Квіти розцвітають у всіх кольорах весни, а птахи співають мелодії, які лунають як спів самих ангелів. Ліси тут повні величних дерев, які досягають небес, а їхні гілки створюють незвичайні мости в повітрі.

У цій країні можна літати, наче птах, і плавати в озерах, де вода блимає всіма кольорами веселки. Тут дійсно кожен мрієчка здійснюється, і нічого не здається неможливим.

Але головне багатство цієї країни - це її люди. Вони завжди готові допомогти, посміхаються і вітають кожного, хто приходить у їхній світ. Тут немає ворожих облич, лише дружелюбні обличчя, які розказують історії про свої пригоди та вчать новому.

Я у країні див, де час зупинився і де життя - це постійний фестиваль радості і відкриттів. Ця країна - це мій особистий рай, місце, де я завжди хочу бути. І хоча це казковий світ, він завжди зі мною, в моєму серці і у моїх мріях.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Литература

Последние заданные вопросы в категории Литература

Задать вопрос