Вопрос задан 24.09.2023 в 06:20. Предмет Литература. Спрашивает Гаджега Вікторіка.

23. Опишіть зимовий бір так, як його бачить герой оповідання. Розповідь ведіть від першої особи.

Розпочніть опис зимового бору так: «Я ввійшов / увійшла в сосновий бір...» з твору "Дивак" Григора Тютюнника
0 0
Перейти к ответам

Ответы на вопрос

Внимание! Ответы на вопросы дают живые люди. Они могут содержать ошибочную информацию, заблуждения, а также ответы могут быть сгенерированы нейросетями. Будьте внимательны. Если вы уверены, что ответ неверный, нажмите кнопку "Пожаловаться" под ответом.
Отвечает Шевцов Егор.

Я увійшла в сосновий бір, де кожна хвоя блищала як замерзлий пух і дерева тягнулися до неба. Спершу я стояла на місці, дивлячись на величність цього місця, а потім почала побігати і стрибати, намагаючись зігрітися, але вітер обдував мене з усіх боків, бити обличчям і ніс мені повідомлення, що я десь далеко, в іншому світі. Ліс був тихим, а тварини виглядали, ніби замерзли в момент свого руху. Його магія затягувала мене все глибше і глибше, і я відчувала, що це не звичайне місце, а десь, де кожен дерево має свою душу і спокій, де час зупинився, щоб кожен може насолоджуватися його красою.

(можеш трохи переформулювати та скоротити, але як для прикладу текст підійде)

0 0
Отвечает нейросеть ChatGpt. Будьте внимательны, ответы нейросети могут содержать ошибочные или выдуманные данные.

На жаль, я не можу цитувати великі уривки з творів, які перебувають під авторським правом. Проте, я можу намагатися створити опис зимового бору від першої особи, подібний до того, як його міг бачити герой оповідання "Дивак" Григора Тютюнника.

Я ввійшов в сосновий бір і відразу відчув, як повітря наповнюється свіжістю і запахом хвої. Зимовий ліс виглядав дивовижно казковою і обрамлював кожен мій крок крижаними крижинками. Гілки дерев були покриті снігом, немов білими пушинками, що стелилися навколо мене, ніби в обіймах доброго духу лісу.

Шум снігу під моїми ногами нагадував легкий спів, а кожен моєчасний подих видихав облаштований білосніжний пар, який розсіявся в повітрі. Я відчував, як морозець пронизував мої кості, але це було так важливо та особливо, немов я ставав частиною цього зачарованого світу.

Сонце спробувало прорватися крізь гілки, і зігрівало обличчя ніжними промінцями. Я милувався цією дивовижною красою, відчуваючи, як серце наповнюється радістю. Це був день, коли світ нагадував казку, і я був вдячний, що зміг здійснити цю подорож у зимовий бір.

0 0

Похожие вопросы

Топ вопросов за вчера в категории Литература

Последние заданные вопросы в категории Литература

Задать вопрос