Question

Напишіть казку про один з розрядів займенника (крім зворотнього) щоб була доля гумору або повчального характеру за невеликим обсягом бажано не більше одної сторінки зошита∑⊃→→

Answer 1

Жив-був займенник Заперечний, що весь час заперечував усіх, хто до нього звертався. І це було не дуже приємно для людей. Із-за його заперечень багато хто часто потрапляв у незручні ситуації.

Колись у лісі нашому Заперечний зустрів Колобка. «Я є Заперечний займенник, а ти Колобок», - заперечив Заперечний, коли Колобок попросив його про допомогу.

Колобок сумно зітхнув і пішов своєю дорогою. Але на наступному повороті він зустрів вовка. Вовк запропонував Колобку допомогу, але Колобок запитав: «А від займенника Заперечного ти що чув про мене?».

«Так, - сказав вовк. - Заперечний займенник говорив, що ти зовсім непохідний, що тобі не допоможе нічого. Але я все одно тебе допоможу, бо я не вірю в заперечення!»

Так вовк і Колобок разом дійшли до будинку Колобка. А там вони знайшли Заперечного займенника, який так і заперечував, що він зможе врятувати Колобка.

Колобок усміхнувся і сказав: «Але я не думав, що ти зможеш врятувати мене. Вовк зробив це, хоча ти заперечував, що це неможливо».

Так Заперечний займенник зрозумів, що не завжди потрібно заперечувати все, що трапляється, і вирішив більше не бути таким заперечливим. Він став допомагати людям і, зрештою, став одним з найкращих займенників у країні.

Отож пам'ятайте, що заперечення можуть бути корисними, але не завжди. Так що не бійтеся просити допомоги і не заперечуйте все навколо себе!

Answer 2

Казка про невдалий "ввічливий" займенник:

Жив собі зайченя Лисичку Лізу. Любив воно відмічати свої успіхи й досягнення. А от якось у лісі відбулося важливе свято - конкурс кращих бігунів. Зайченя було вирішено брати участь і перемогти!

• Хочу щоб всі мене відзначали, - думав Лисичка Ліза, - я таке ввічливе зайченя.

Прийшов день змагань. Зайченя вийшло на старт і згадало про ввічливість. "Я вічливий, тому ви, можливо, не будете так швидко бігти, щоб я не відстав." Так вічливе зайченя стало останнім.

• Але я ввічливий, а це головне! - переконувало себе Лисичка Ліза.

Пройшовши фініш, Лисичка Ліза побачила, що інші зайчата вже відзначили свої перемоги, а вона навіть не дісталася до них.

• Чому так вийшло? - засумувало зайченя.

Відразу ж до нього підійшов Вовк-вихователь.

• Ти зайченя ввічливе, але це не завжди означає, що ти мусиш відставати. Ввічливість - це хороша якість, але не завжди вона допомагає у досягненнях. Іноді потрібно бути рішучим і сміливим, а не лише ввічливим.

Лисичка Ліза зрозуміла помилку і вирішила, що наступного разу буде сміливішим зайченям, яке вміє поєднувати ввічливість з рішучістю.

І відтоді Лисичка Ліза стала не лише ввічливою, а й рішучою та сміливою зайчихою. І досягла багато успіхів у своїй зайчині долі.