Question

Постмодернізм в романі М. Павича "Хозарський словник", аналіз

Answer 1

Ответ:

Постмодерністський характер роману "Хозарський словник" М. Павича проявляється через низку художніх прийомів та тематичних мотивів.

Однією з найважливіших характеристик постмодерністської літератури є деконструкція метанаративу, тобто руйнування героїчних наративів великих історій та метасторій. У "Хозарському словнику" ми маємо справу з розповідями про трьох героїв на різних часових і просторових масштабах: крем'яну добу, середньовіччя і сучасність. Але головний наратив, який з'єднує ці різні історії, зводиться до питання ідентичності, змішується з відмовою від визначення національної приналежності і тотожності.

Ще одним постмодерністським прийомом є ігровість та метатекстуальність. У "Хозарському словнику" гравітацією точок зіткнення стають самі різні герої, які здійснюють взаємодію через відновлення інших

Answer 2

Роман Мілорада Павича "Хозарський словник" (оригінальна назва "Хазарский словарь") часто розглядається як приклад постмодерністської літератури. Постмодернізм - це літературний і культурний рух, який розвинувся після модернізму в другій половині 20 століття і характеризується підкресленням розмитості між жанрами, сумішшю стилів, ігрою з непевністю та засміченням між реальністю і художньою уявою. "Хозарський словник" демонструє ці основні риси постмодернізму в кількох аспектах:

1. Форма і структура: Роман складається з коротких оповідань, афоризмів, діалогів та інших текстових фрагментів, які можна розглядати як сторінки "словника". Кожен фрагмент розповідає різну історію або містить філософські роздуми. Така структура викликає відчуття розмитості між реальністю і художнім текстом, підкреслюючи незрозумілість і відносність істини.

2. Повтори і варіації: У романі часто зустрічаються повторення і різні версії одних і тих самих подій або ідей, що створює враження безкінечного кола варіацій. Це вказує на непостійство інтерпретацій та надає тексту груповості.

3. Взаємотекстуальність: Павич використовує велику кількість літературних і культурних посилань та аллюзій, що сприяє побудові багатошарової текстуальної структури. Це підкреслює ідею, що текст завжди взаємодіє з іншими текстами і не може існувати відокремлено від культурного контексту.

4. Гра з ідентичністю: Один з головних мотивів роману - пошук ідентичності хазарського народу, який стає символом загубленої історії і культури. Автор грає з ідеєю, що ідентичність є рухомою, змінюючоюся концепцією, і неможливо знайти одну істину.

5. Ігровий характер: Весь роман можна сприймати як гру зі словами, ідеями і жанрами. Павич створює відчуття, що читач також бере участь у грі, намагаючись з'ясувати загадковість історій і символів.

У "Хозарському словнику" Мілорад Павич вдалим чином впровадив постмодерністські теми і прийоми, створивши складний інтелектуальний текст, який залишає багато простору для інтерпретації та розмислу. Роман активно взаємодіє з читачем, закликаючи його думати про природу мови, історії та ідентичності.