Question

Василь Чухліб після хутровини (НАПИШІТЬ СКОРОЧЕНО)СРОЧНООО!!!!!!СКОРОЧЕНО ТРЕБА​

Answer 1

Дідусь Гордій рідко поглядає на барометр.

— У мене свій барометр,— каже він.— Як заниє ліва рука, так і чекай негоди.

Дідуся поранило в руку на війні з фашистами.

Після війни дідусь лісникував багато років, а тепер  уже не лісникує, бо старий став.

Улітку він доглядає садок, пасіку, а взимку то ложки вирізає з м'якої деревини, то кошики лозові плете.

А Лаврик у нього  за помічника.

Сидять вони проти вікна, старий плете верейку на картоплю, а малий  лозу подає.

— Мабуть, хуртовина буде,—  дідусь  дивиться у вікно.

Але надворі яскраво світить сонце.

Хуртовина почалася наступного дня. Яблуні і груші  так і потонули в заметах.

Дідусь уже прокидав стежину  і тепер перепочивав.

— Як там сосни мої? Гілля у них і так важке, а це ж стільки снігу навалило на хвою. Боюсь: поламає дерева, понівечить.

Дідусь  виніс із комори свої  лижі.

Лаврик одразу збагнув, куди збирається дідусь.

Згодом вони вдвох поспішали до лісу. Там вони побачили, що багато дерев попригинало снігом, чимало гілок повідчахувалось.

Вони пробиралися від дерева до дерева, струшували з них сніг.

До них прошкував на лижах лісник дядько Андрій, а з ним ще люди.

Лісник  розпалив багаття на затишній галявинці.

— Ви відпочиньте, а ми  з хлопцями заступимо вам на зміну.

— Ну, тепер ліс не пропаде! — задоволено казав дідусь.

Він вийняв з торбини кілька картоплин, пригорнув їх тліючими жаринами. Нічого смачнішого не куштував раніше Лаврик!

Звільнені із снігового полону, дерева немовби усміхалися дідусеві Гордію і Лаврику.

Answer 2

Василь Чухліб після хутровини - Василь Чухліб, скорочено.