Question

Скласти казку притчу колискові пісні

Answer 1

Ответ:

Жили-були у далекій країні два маленьких зайченяти. Вони жили у чарівному лісі, де завжди співала пташка і квітка завжди цвіла. Але зайченятам було дуже сумно, бо вони не могли заснути. Їм не вистачало колискової пісні, яка б заспокоїла їх і занесла у світ снів.

Одного дня, коли сонце зайшло за горизонт, зайченята вирішили піти до мудрого бджілки, яка знала всі таємниці лісу. Вони попросили її допомогти знайти колискову пісню, яка допоможе їм заснути. Бджілка, яка була дуже розумною, посміхнулася і сказала: "Мої дорогі зайченята, я знаю про чарівну колискову пісню, але вона зберігається у великому дубі на іншому кінці лісу. Вам потрібно пройти через галявину, потім через річку і піднятися на високу гору, щоб знайти цю пісню."

Зайченята були дуже вдячні бджілці і відразу ж вирушили у подорож. Вони бігли через галявину, стрибали через річку і підкорилися високій горі. Нарешті, вони побачили великий дуб, який був укритий квітами і листям. Зайченята зайшли всередину дуба і почули чарівну колискову пісню.

Пісня звучала ніжно і лагідно, засипаючи зайченят у ніжний сон. Вони почували, як їхні очі ставали важкими, а тіло розслаблювалося. Зайченята заснули і потрапили до чудового світу снів, де казкові істоти шепотіли їм на вушко та розповідали неймовірні історії.

Коли зайченята прокинулися, вони були повні енергії і рад

Объяснение:

Answer 2

Одного разу в казковій долині, де зірки блищали своїм яскравим сяйвом, існувала колискова пісня, яка мріяла стати справжньою казкою. Її ім'я було Мелодія, і вона була дуже особливою піснею.

Мелодія мріяла про те, як бути важливою частиною життя кожної дитини, допомагаючи їм засинати вночі та снити солодкі сни. Але вона не знала, як це зробити, і завжди лякалася, що її голос не досить чарівний.

Все змінилося одного разу, коли Мелодія зустріла Спокій, старого мудрого сову, яка жила в тому самому лісі. Спокій попросив Мелодію розповісти про свої мрії та побоювання. Мелодія відкрила своє серце і сказала: "Я мрію стати казкою для дітей, але я не впевнена, чи мене приймуть."

Спокій відповів: "Мелодіє, ти повинна вірити в себе. Твій голос - найкращий подарунок, який ти можеш подарувати дітям. Давай почнемо вчити тебе, як приносити радість і солодкі сни."

За допомогою Спокою, Мелодія вивчала мелодії ночі та шептала їх дітям уві сні. Її голос став більш чарівним з кожним днем, і він проникав у серця дітей, даруючи їм тепло і захист.

З часом Мелодія стала найулюбленішою колисковою піснею у всій долині. Діти засинали щасливими, заслуховуючись у співі Мелодії, і мріяли про пригоди у своїх снах. Кожен, хто чув цю пісню, відчував внутрішній спокій та радість.

Мораль цієї казки-притчі така: навіть той, хто вірить у себе та намагається зробити світ яскравішим і добрішим, може здійснити свої мрії. Кожен з нас має свій унікальний дар, який може допомогти іншим і робити цей світ кращим місцем.