Question

Якими є провідні естетичні принципи реалізму?

Answer 1

Реалізм

Стиль і напрямок у літературі та мистецтві

48 змін у цій версії очікують на перевірку.Стабільну версію було перевірено 31 серпня 2014.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Реалізм (значення).

Реалі́зм (від лат. realis — «суттєвий», «дійсний») — стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький літературний критик Жюль Шанфльорі в 50-х роках 19 століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму.

На відміну від романтизму, який зосереджував увагу на внутрішньому світі людини, основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру) особистості. Замість інтуїтивно-почуттєвого світосприйняття на перше місце в літературі висувається пізнавально-аналітичне начало, а типізація дійсності утверджується як універсальний спосіб художнього узагальнення.

У ХІХ ст. визначальною рисою реалізму вважалася «правдивість» - у розумінні «вірності дійсності», яку відображає митець. У зв’язку з цим варто зазначити, що справжнє мистецтво завжди є правдивим, адже незмінно прагне відображати істини й цінності людського буття, які, однак, не залишаються незмінними. Той чи інший художній напрям стає домінуючим і «правдивим» за певної доби саме тому, що виявляється здатним дати найпереконливіші відповіді на її виклики, найповніше виразити «істини буття», як вони мисляться й переживаються сучасниками.

Утім, за реалізмом невипадково закріпилася його назва: він тісно пов’язаний з настановою реалістичного (тобто заснованого на досвіді) сприйняття й витлумачення дійсності.

Реалізм як художня система ґрунтується на спостереженнях, вивченні та аналізі дійсності. Творчість письменників- реалістів є, власне, художнім осмисленням і узагальненням цього вивчення й аналізу. Отже, ідеться не лише про відмінність «творчих методів», а й про різний «будівельний матеріал» у творах романтиків і реалістів. Відомий французький філософ і вчений І. Тен заявляв, що реалістичний роман за своєю сутністю є сукупністю спостережень і досвіду, а відтак кожна освічена людина на матеріалі своїх спостережень і життєвого досвіду може написати один чи два пристойних романи. Звісно, це перебільшення, але воно в загострено-парадоксальній формі висвітлює істотні особливості реалістичного способу творчості.

Щоправда, у письменників першої половини XIX ст. Бальзака, Стендаля, Діккенса, Ш. Бронте, Меріме, Гоголя активність уяви та її роль залишалися на високому рівні, але ж їхня творчість значною мірою перебувала в річищі романтизму і не піддається остаточному зарахуванню до реалістичної художньої системи. Ситуація змінилася в другій половині століття, коли реалізм остаточно самовизначився й рішуче відмежувався від романтизму. Тепер на перший план було висунуто настанову «достовірності» відображення дійсності, суть якої полягала в збереженні дійсних пропорцій і масштабів у змалюванні повсякденності, персонажів і обставин; рішучому засудженню піддавалися романтичні «фантазії» та «перебільшення». Чітку формулу цієї естетичної настанови реалізму дав російський критик М. Чернишевський: «Зображення життя у формах самого життя» .

Важливо також пам’ятати, що реалізм є породженням епохи, позначеної домінуванням науки в царині духовно-практичної діяльності та її великим впливом на літературу. З-поміж інших типів і напрямів художньої творчості він вирізняється тим, що з усіх завдань мистецтва, багатофункціонального за своєю природою, на перший план висуває завдання пізнавальне. Можна навести багато висловлювань тогочасних письменників і критиків, у яких наголошувалася ця особливість реалізму, але обмежимося промовистим зізнанням Г. Флобера: «...я зрозумів одну річ, одну дуже важливу річ, що для людей нашої породи [письменників] щастя полягає в пізнанні й ні в чому іншому».

Answer 2

Естетичні принципи реалізму орієнтовані на відображення дійсності такою, як вона є, без романтизації або ідеалізації. Реалізм у літературі, мистецтві та культурі загалом став популярним напрямком у XIX столітті. Основні принципи реалізму включають:

1. Відображення дійсного життя: Реалістичні твори стараються відтворити повсякденне життя та події реального світу, що створює враження правдоподібності.

2. Опис деталей: Реалісти детально описують навколишній світ, зосереджуючись на маленьких деталях та реалістичних подробицях.

3. Персонажі з психологічною глибиною: Реалісти створюють персонажів зі складними психологічними характерами, які нагадують реальних людей з їх вадами та чеснотами.

4. Зосередження на соціальних проблемах: Реалісти часто звертають увагу на соціальні проблеми свого часу, такі як нерівність, бідність, експлуатація та інші аспекти суспільного життя.

5. Об'єктивність: Реалісти прагнуть залишатись об'єктивними спостерігачами, уникаючи суб'єктивізму та більшої міри авторського втручання.

6. Автентична мова та стиль: Реалістичний стиль передає автентичну мову, яка відповідає суспільному середовищу персонажів та часу, в якому відбувається дія.

7. Актуальність: Реалістичні твори актуальні для свого часу, оскільки вони відображають сучасні події та проблеми.

За допомогою цих естетичних принципів реалізм намагався показати світ таким, який він є, з усією його складністю та багатогранністю. Це допомагає глибше зрозуміти суспільство та людську природу, піднімаючи актуальні соціальні та моральні питання.