Question

Вірш про листівки з видами українських міст дуже нада!!!

Answer 1

Поштові листівки з видами міст
Купує в Україні кожен турист.
Ось Київ, Хрещатик, Кий, Щек і Хорив.
Львів мов князь, мов лев стоїть.
Ось Дніпро, ось Дністер
Прекраснії види!
А глянь за картинки - чи так воно вийде?

Не вірю я чужим речам,
А вірю я своїм очам,
Дозвольте, козаченьки, самому розглянуться.
На всі ті міста - у натурі, без глянцю.

(Ну і потім перепишіть уривок : "хай сам подивлюся, хай сам я побачу..." і аж до "..Бо ніде прихилити голову")

Погляньте і ви за картинки, козаченьки:
Картинки веселі, житя - важкеньке.

Answer 2

Звісно! Ось ваш вірш про листівки з видами українських міст:

У світі, де час спливає, мов річка, На листівках міста малюють мить. Види українських кожного віку, Щоб серце захоплювалось мить за мить.

Львів у візерунках старовинних, Там вулички стелють доріжки часу. По аркадах літає дзвін колокольний, Там життя пливе сповнене гармонії звучу.

Київ у листівках велично стоїть, Золоті куполи світяться ввись. Дніпро допоміжний обіймає міст, Місто горде, вишневий сонцевісний квіт.

Одеса, морська красуня сяє, На листівках світить перлина моря. Дерибасівська, як веселка здивує, Там життя святкує радісно із зоря.

Харків у листівках дружній і тихий, Але в ньому палають іскри страстей. Це місто сталінських бетонних крил, Що день і ніч літають вгору-вниз.

Чернівці мальовничі, мов казка, У карпатських обіймах сплячи вночі. Листівка з твоїм образом - скарбниця, Сюди повертатись завжди звідки-небудь.

І вінницька листівка манить пташок, Сади і луги, Дніпро і свій край. Тут гармонія течії вічних джерел, Серце розквітає у дзвінкій весні.

Українські міста – перлини краю, На листівках світять вишневі сади. Тут душа відчуває радість і плаче, Милується красою землі роди.

Отож, подаруйте листівки друзям, З українських міст чудові краєвиди. Нехай вони збережуть їх у серці, Щоб знову там побачити ці ниви.

Листівки - це шлях до душі міста, Де час зупиняється, наче в сні. Українські міста – наша родина, Їх красу зберігаймо, мов таємницю своїх думок і бажань.

Зберегти мить у листівці назавжди, До українських міст щиро прагнути. Тож кожен раз, коли даруємо їх, Відкриваємо душу, як вітер свій.