Question

Як ставиться професор Хігінс до Єлізи:як до рівноправної особистості ті чи як до об'єкта експерименту (п'єса Пігмаліон)

Answer 1

Ответ: Хігінс відносився до Елізи як до людини, яка не була його рівня. Він розумів, що вона не така розумна та освіченна як він. Тому він відносився до неї як до ляльки, яку потрібно ще багато чому вчити.

Объяснение:

Answer 2

Пігмаліон - це п'єса, написана Джорджем Бернардом Шоу, яка була вперше опублікована в 1912 році. У цій п'єсі професор Генрі Хіггінс є головним персонажем. Він - визнаний фонетик та лінгвіст, який бере на себе завдання перетворити просту квіткову дівчину на елегантну і вишукану леді, змінивши її мовну манеру та зовнішність.

Ставлення професора Хіггінса до Єлізи можна охарактеризувати як початкове ставлення до неї як до об'єкту експерименту. Він дивиться на неї як на "проект", що потребує поліпшення її мовних навичок і соціальних манер. Він вбачає в ній лише потенціал для того, щоб зробити з неї елегантну даму і не приділяє уваги її особистим почуттям і бажанням.

Проте протягом розвитку п'єси він стає більш усвідомленим про своє ставлення до Єлізи. Він відкриває для себе, що вона - не просто "кусок глини", який можна моделювати під свої бажання. Єліза стає йому рівноправною особистістю з власними мріями, бажаннями та емоціями. І хоча у Хіггінса є тенденція ставитися до неї з високої точки зору інтелектуальної переваги, він поступово засвоює, що він не може контролювати її думки і почуття.

В кінці п'єси ставлення професора до Єлізи змінюється, і він стає більш поважаючим та підтримуючим її як індивідуальну особистість. Хоча вони не стають романтичними партнерами, професор демонструє глибоку повагу до Єлізи та її досягнень, які вона отримала завдяки власним зусиллям і волі до змін.

Отже, відносини професора Хіггінса із Єлізою можна вважати динамічними: з початкового ставлення до неї як до об'єкту експерименту вони розвиваються до ставлення до неї як до рівноправної особистості з усіма правами та гідністю.