Question

Написати міні-твір на тему : Трагедія закоханого серця у збірці І . Франка "Зів'яле листя" будь ласка допоможіть ​

Answer 1

Ответ:Ліричний герой не капітулює перед супротивником — він впевнений у своїй правоті.

Якщо герой збірок «З вершин і низин» та «Зів’яле листя» був відчайдушним у своїх поривах, різких переходах від бадьорості до занепаду, від радості до печалі, то ліричний герой збірки «Мій ізмарагд» урівноважений, спокійний і розсудливий*.

Отже, мотиви лірики Івана Яковича Франка — це своєрідна сповідь поета про своє життя і життя свого народу, філософське осмислення дійсності. Це заповіт прийдешнім поколінням бути вірними синами свого народу, відданими чесній справі, чистими і щирими у евоїх почуттях. Мої думки і почуття, викликані творами збірки І. Франка «Зів’яле листя»

(Но ты должен понимать, что каждый пишет по своему. Я могу выразить своё точку зрения не так, как хочет это другой человек. Но когда будешь объяснять, что ты написал, то просто можешь сказать, что ты так видишь и чувствуешь данное произведение ;)

Объяснение:

Answer 2

У тихому кутку книжкової полиці, серед багатьох томів і сторінок, лежала стара збірка Івана Франка "Зів'яле листя". Її сторінки зберігали багато історій, вражень та почуттів. Одна з цих історій, яка мене особливо вразила, розповідала про трагедію закоханого серця.

Головний герой, молодий і мрійливий хлопець, жив у сільській місцевості, оточений зеленню, лани зернових полів і живописними краєвидами. У його серці ховалося гаряче кохання до молодої дівчини з сусіднього села. Їхня любов була міцною і незримою, як осіннє сонце, що гріє, але не бачиться.

Проте долею було призначено розлуку для молодої пари. Хлопець мав піти на навчання в далеке місто, де чекали нові можливості та перспективи. Незважаючи на тугу і біль, вони обіцяли одне одному, що любов їхнього серця збережеться незмінно.

Протягом багатьох років хлопець пам'ятав про кохану, намагався написати листи і відправляти їх поштою. Але час і відстань робили свою справу. Листи ставали все рідшими, ненадійними лініями на папері. Час віддавав їхню спільну молодість і замінював на спогади.

Одного дня хлопець отримав повідомлення про те, що його кохана дівчина померла. Трагедія обрушилася на його серце, як вічний дощ. Він оплакував втрату своєї єдиної любові, зрозумівши, що втратив не лише дівчину, але й частину самого себе.

Зів'яле листя на сторінках збірки Івана Франка стало символом цієї трагедії. Як осінні листочки, що падають з дерев, покидаючи свої гілки, так і їхня любов зітліла і зникла. Листя стало пам'яттю про щастя минулого, але вже не зможе оживити його.

Так закінчилася історія закоханого серця у збірці Івана Франка "Зів'яле листя". Вона нагадує нам, як важливо берегти кохання та цінувати кожну хвилину разом, оскільки життя несе з собою невідомість і зміни. Але навіть у самісінькому серці трагедії може проквітнути нове життя, як зелена трава, що з'являється весною, даруючи надію та вічне продовження кохання.