Question

Твір на тему: подорож климка.

Answer 1

Ответ:

І

Климко прокинувся від холодної роси, що впала йому на босі ноги, глянув на шлях і підбадьорив себе — збіжить він з гори й зігріється. Вдалині рожевіли крейдяні гори, а десь між них — місто Слов’янськ, біля якого солі — бери скільки схочеш. А за склянку солі можна було наміняти харчів.

Климко, після того як посиротів, жив удвох із дядьком Кирилом, машиністом великого паровоза. Дядько приходив зі зміни, питав, як тут його помічничок, чи не боявся вночі. Климко охоче прибирав воду за дядьком, насипав йому гарячої запашної юшки, хвалився своїми чепурними зошитами й очікував традиційного гостинця, якого той ніколи не забував привезти з поїздки. Одного разу дядьків паровоз не повернувся із рейсу — в нього влучила бомба. Загинули машиніст і його помічник. Климко залишився сам.

II

Климко йшов уже восьму добу. Їхню станцію і барак розбомбили німецькі літаки, хлопець залишився з тим, у чому був.

Сонце пригрівало в спину, а земля була холодна, підошви босих ніг пробилися як дерев’яні. Хотілося їсти — останній сухар, даний аптекарем Бочонком, був з’їдений ще вчора вранці. Климко побачив город, де щойно вибрали картоплю, димок від згасаючого багаття. У розворушених ямках хлопчик знайшов кілька картоплин і підкріпився ними.

Ноги відмовлялися йти, особливо після ночівлі. Климко бив їх Із відчаю, а потім почав розтирати легенько й перші кілометри йти потихеньку.

III

Коли згоріла станція, Климко знайшов собі притулок у шахтній ваговій. Він переніс із погреба те, що вціліло — картоплю, два кусники старого сала й кілька цибулин. Спочатку було холодно й незатишно, докучали щури. Потім Зульфат, товариш Климка, вигнав нахабних звірят димом, допоміг облаштувати кімнату. Тепер тут часто збиралося шкільне хлоп’яче товариство, дивилося на розжарілу пічку-буржуйку, прислухалося до гуркоту нічного бою і мріяло почуваючи себе на Робінзоновому острові.

Answer 2

Подорож Климка

Климко був звичайним хлопчиком із затишного села, де ніколи не відбувалося нічого цікавого. Але він завжди мріяв про великі пригоди та незабутні враження. Одного сонячного ранку, коли легкий вітерець доторкався до його обличчя, він вирішив, що саме сьогодні прийшов час втілити свої мрії у життя.

Завдяки своїй старанній роботі на городі, Климко зберіг у кишені кілька гривень. Цього було досить, щоб подолати перший етап подорожі - поїздку до ближнього міста, де чекав автобус до далекого міста-мрії.

Коли Климко вийшов із автобуса, його очі заполонили незвідані види, гамір вулиць, який переповнював його серце радістю. Він вирушив на знайомство із містом, а добродійний старий прохожий порадив йому відвідати місцевий парк. "Там є багато цікавих речей, які тобі точно сподобаються," - посміхнувся старий.

І справді, парк виявився дивовижним місцем. Кожен кущ та дерево казкової форми, кожна стежка здавалася мандрівкою в необіймних лабіринтах. Климко ніби опинився в казці, де можливо зустріти магію та дива.

Прогулюючись уздовж алеї, він знайшов групу дітей, які влаштовували справжнє шоу. Вони грали на музичних інструментах, танцювали і запрошували всіх бажаючих долучитись до веселощів. Климко з нетерпінням приєднався до них, адже сам завжди мріяв пограти на скрипці. Діти з радістю навчили його простої мелодії, і тепер Климко грав разом із ними.

Проходячи далі, хлопчик знайшов маленьке кафе, де продають випічку та ароматну каву. Він замовив собі улюблені пиріжки з яблуками та смачний напій, насолоджуючись їжею та видом відкритої тераси.

Ось так, крок за кроком, Климко досліджував місто, знайомився з новими людьми, відкривав для себе таємниці вуличних виконавців, дивувався величним архітектурним спорудам. Його серце було наповнене радістю, а очі сяяли від задоволення.

Так, подорож Климка стала незабутньою пригодою. Він побачив, як безкраї миріади вражень можуть перетворити звичайний день у велике свято. Кожен крок, який він зробив, розширював його світогляд і дарував неймовірні емоції. І, врешті-решт, коли збирався додому, Климко зрозумів, що справжні пригоди завжди поруч – вони починаються там, де починається сам життя. І він обіцяв собі, що завжди буде відкритий для нових вражень та готовий ділитися радістю з іншими.

Так закінчилася подорож Климка, але вона лише розпочала його неймовірний шлях, який завжди буде наповнений пригодами та дивами. Адже в серці юного мандрівника завжди горітиме вогник цікавості і бажання дізнаватися більше про чудовий світ навколо.