Question

У чому різниця гумору та іронії

Answer 1

Гумор - добрий сміх, наприклад сміятися з себе чи з ситуації, без висміювань

Іронія - насмішка, грубий сміх, висміювання недоліків чи чогось іншого.

Answer 2

Ответ:

Гумор — інтелектуальна здатність вбачати в предметах смішне, властивість відчуттів викликати сміх, надавати розвагу.

Іро́нія — художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.

Объяснение:

У гуморі про серйозні речі говориться з усмішкою, а в іронії смішне приховується під маскою серйозності з переважанням негативного ставлення до зображеного, насмішкою над ним.

Answer 3

Гумор та іронія - це дві різні літературні або мовні фігури, які використовуються для створення комічних або саркастичних ефектів. Незважаючи на те, що вони часто можуть здатися подібними, у них є відмінності.

Гумор (також відомий як сміх) - це стиль висловлювання або підхід до створення комедії, що має на меті викликати посмішку, сміх або радість у людей. Гумор може бути у різних формах, таких як анекдоти, комедійні шоу, карикатури, кумедні фільми та так далі. Використання гумору допомагає розслабити атмосферу та зробити спілкування більш приємним. Гумор може ґрунтуватися на комічних ситуаціях, жартівливих діалогах або несподіваних оборотах подій.

Іронія - це мовний засіб, в якому слова виражають протилежне їх звичайному значенню або ситуація перевертається з протилежними до очікуваних наслідками. Це використовується для підкреслення суперечностей або недоліків у суспільстві, поведінці людей, ситуаціях тощо. Іронія може бути саркастичною, дотепною або гіркотривожною. У загальному, іронія залишається підтекстом і вимагає від читача або слухача розуміння ситуації або контексту, щоб зрозуміти сарказм або протилежність.

Основна різниця між гумором та іронією полягає в тому, що гумор створюється для сміху і задоволення, під час як іронія часто має саркастичний або гострий підтекст, і може використовуватися для критики або навіть висміювання чогось або когось. Використання гумору та іронії залежить від мети автора або виконавця, а також від того, як ці елементи сприйматимуться аудиторією чи читачем.