Question

у чому полягає новаторство Лесі Українки як драматурга? Чому її драми не надавалися для постановки театром корифеїв?​

Answer 1

Ответ:

1)Вона створює не знанi досi в нацiональнiй драмi образи, започатковує новi жанровi форми з незвичайним фабульним наповненням. Єгипет фараонiв, Вавiлон, Iудея, Еллада, Римська iмперiя часiв раннього християнства, середньовiчна Iспанiя i першi поселення колонiстiв у Пiвнiчнiй Америцi, нарештi українська та iншонацiональна мiфологiя – весь цей колосальний матерiал систематизується, художньо осмислюється. Та поява на Українi драматурга-новатора була явищем закономiрним. Новаторство Лесi Українки випливало з необхiдностi дальшого розвитку нацiональної театральної культури. Вже перша її драма «Блакитна троянда» (1896) була полемiчно спрямована проти традицiйної реалiстично-побутової драматургiї. Зокрема, була очевидною тенденцiя оновлення «сiльської драми». Дiйовi особи тут виключно мiськi iнтелiгенти, об'єкти їхнiх дискусiй – новiтнi вiяння в мистецтвi, науцi, фiлософiї. Сюжет твору, розвиток iнтриги вибудовується на проблемi спадковостi, яка у зв'язку з новими науковими вiдкриттями хвилювала не лише вчених, а й письменникiв (Золя, Iбсен, Гауптман, Апухтiн). Зiткнення непримиренних поглядiв, художньо-фiлософський синтез iдеологiчних i морально-етичних проблем, наявнiсть сильної особистостi )

2)Тому що, вони немали нічого спільного з уркаїнською сучасністю

Объяснение:

Answer 2

Як драматург, Леся Українка мала кілька важливих новаторських рис у своїй творчості:

1. Тематика: Леся Українка вводила в українську драматургію нові, раніше неексплуатовані теми. Вона писала про соціальні проблеми, життєві конфлікти, боротьбу за свободу і гідність людини. Нею здійснювалося переведення на сцену суспільного життя і проблеми нації.

2. Сюжетна структура: Її драми мали складну сюжетну структуру, яка часто включала багато переплетених сюжетних ліній, флешбеки та символічні елементи. Це надавало її творчості глибину і багатогранність.

3. Психологічна глибина персонажів: Леся Українка докладала багато зусиль, щоб створити реалістичних і складних персонажів. Її герої мали глибоку внутрішню боротьбу, роздуми про сутність життя та свою роль у ньому.

4. Використання поетичної мови: Її драми відрізнялися поетичною, емоційно завантаженою мовою, яка допомагала підкреслити емоційні стани персонажів та заглибитися в тему твору.

Щодо того, чому драми Лесі Українки не надавалися для постановки театром корифеїв, можна назвати кілька причин:

1. Соціальна проблематика: Деякі з її драматичних творів висвітлювали гостру соціальну проблематику та протистояння. У той час театри, контрольовані владою або більш консервативними глядачами, можуть уникати показу таких контроверсійних тем.

2. Гендерні та феміністичні теми: Леся Українка розкривала проблеми жінок та ставила питання гендерної нерівності. Ці теми теж могли бути складними для прийняття тогочасною консервативною публікою.

3. Вимоги до акторів та режисерів: Складна сюжетна структура і поетична мова драм Лесі Українки потребували високого мистецького рівня виконавців та тонкої режисерської роботи, щоб передати всю глибину і емоційність творів. Не всі театри були готові взятися за такий виклик.

Таким чином, хоча Леся Українка мала значний вплив на українську драматургію, вона також зазнавала деяких труднощів і неприйняття у плані постановок театром. Однак згодом її твори отримали заслужену популярність та визнання.