Question

"Письмовий твір. Теми: 1.Провідні проблеми п 'єси ""Міщанін-Шляхтич"".2. Символічне значення назви твору у п'єсі Мольєра.3. Комічне у пьесі Мольєра." на одну из них, пожалуйста

Answer 1

Ответ:

Одна з найвідоміших комедій Мольєра — «Міщанин-шляхтич». Її головний герой — пан Журден, людина, яка нажила собі багато грошей, але була зовсім не аристократичного походження. Журден усіма силами прагнув зрівнятися з представниками вищого світу і робив для цього усе можливе. Він не розумів, що з боку це виглядало досить комічно і ніяк не могло його зробити справжнім аристократом.

Щоб зрівнятися зі шляхтичами, герой комедії винайняв для себе вчителів фехтування, танців, музики і навіть мови. Вчителі швидко зрозуміли недолугість свого учня і, граючи на його почуттях, почали його використовувати як можливість гарно заробити. Розмовляючи між собою, вчителі пана Журдена визнавали, що той хоча і вдавав із себе галантного шляхтича, але абсолютно нічого не тямив у науках і мистецтві. Проте він добре платив, і це для них було найголовнішим.

Це, може, було і добре, що пан Журден був людиною темною і аплодував кожній нісенітниці. Та за його гроші Журдену прощали всяку дурість і його вчителі, і його так звані «друзі». До речі, друзі героя комедії, як і його вчителі, теж користалися його недолугістю і просто тягнули з нього гроші.

Можливо, бажання пана Журдена вивчати мистецтво, науки і культуру поведінки можна було б і привітати, якби усі свої зусилля він не спрямовував лише на те, щоб просто виглядати шляхетним в очах оточуючих. До того ж, Журден через складність наук відкинув усі процеси мислення і логіку, віддавши перевагу найбільш простій орфографії. Адже це заняття не вимагало від нього майже ніяких розумових зусиль.

На щастя, родина пана Журдена не розділяла його честолюбних прагнень і реально оцінювала стан речей. І коли пан Журден відмовився віддати заміж свою дочку Люсіль за звичайного юнака з міщан, його друзі влаштували справжню виставу зі сватанням дівчини. Завдяки маскараду Журден погодився віддати Люсіль за «сина турецького султана», а при цьому ще й отримав найпочесніший у світі чин, вигаданий під час вистави — чин «мамамуші».

За законами комедійного жанру, звісно, п’єса Мольєра «Міщанин-шляхтич» має щасливий кінець. Комедія закінчується одруженням Люсіль і її коханого, а також весіллям маркізи та графа. А турки, які танцювали на весіллі, били пана Журдена шаблями і разом з муфтієм промовляли: «Бийте, бийте, не жалійте!», потім били ще й ціпками, а муфтій промовляв: «Не стидатись, не кричати, — коли хочеш паном стати!».

Таким чином Мольєр і висміяв, і фізично покарав головного героя своєї комедії — недолугого пана Журдена, який за будь-яку ціну прагнув стати шляхтичем. Щодо цього персонажа, то в одному зі своїх афоризмів оптиміст Мольєр висловився так: «Що б не говорили, є в людині щось незвичайне — таке, що ніякі вчені не можуть пояснити». І з цією безумовно мудрою думкою неможливо не погодитися.

Объяснение:

Answer 2

Обговоримо тему "Комічне у п'єсі Мольєра".

Мольєр - видатний французький драматург і комедіограф, який створив багато визначних театральних творів. Його п'єса "Міщанін-Шляхтич" (Le Bourgeois Gentilhomme) - це одна з найвідоміших комедій Мольєра, написана у 1670 році.

Однією з провідних рис комедії Мольєра є комічні ситуації та розмови, що виникають з протиріч у характерах персонажів і їхніх соціальних позицій. У "Міщаніні-Шляхтичі" головний герой Журден Товальє, міщанин, що прагне стати шляхтичем, робить неможливі спроби наслідувати аристократію, не розуміючи сутності їхніх традицій і манер. Це приводить до комічних моментів, в яких виявляється його неуклюжість і нездатність приховати свою міщанську сутність.

Також, в комедіях Мольєра, часто зображуються комічні ситуації через використання фарсових елементів, діалогів і словесних жартів. Гумор творів Мольєра базується на живому мовленні, грі слів, іронії та сатирі, яка спрямована на різні соціальні шари. Він уміло використовує комедійні ситуації для того, щоб розкрити глузування з недоліків і недосконалостей людської природи та суспільства.

Назва п'єси "Міщанін-Шляхтич" має символічне значення, адже вона відображає головну проблему твору - бажання міщанина Товальє піднятися в соціальному статусі, стати шляхтичем, не маючи для цього необхідної освіти та культури. Така назва вказує на суперечність між його міщанською суттю і шляхетськими амбіціями, що становить основу комічних ситуацій та розвитку дії в п'єсі.

Звісно, комічне в п'єсі Мольєра багатогранне і має глибокі корені у французькій комедійній традиції, що робить "Міщаніна-Шляхтича" цікавим і смішним твором до цього дня.