Question

Твір запах думок як себе повів поштар у скрутних обставинах

Answer 1

Ответ:

Під час чергового польоту у космічному кораблі зламалася система охолодження. Він зупинився на планеті 3-М-22. Коли він прийшов до тями він озирнувся і побачив вовка та білку, але у них було зелене хутро і вони не мали ані носу, ані очей, ані вух. Коли вовк піймав білку він підішов до Кліві ( так звали поштаря), але останній втратив свідомість. Коли він знову прийшов до тями він побачив пантеру. Як тільки він вимовляв слово "пантера", то ця тварина йшла до нього. Тоді він придумав геніальний план. Він подумки Перетворився на самку пантери і коли самець підійшов до нього, то Кліві уявив, що він хоче спати. Він нібито ліг, обгонув себе уявним хвостом і ліг спати. Пан тера пішла геть. На наступний ранок він прокинувся і біля нього стояла стая вовків та одна пантера. Тоді він не здавався і почав думати, що він кущ, що він вже мертвий. Потім він подумав, що він змія. У кінці твору він уявив, що він це полум'я і після цього тварини побігли геть. Увесь цей час він не здавався та ще й старався, щоб його сумка та листи у ній не постраждали. Він думав не тільки про те, щоб він вижив, ще і про інших людей яким він може не донести листи.

Answer 2

У скрутних обставинах, коли справи заважало все, а ніщо не могло пройти гладко, поштар виявив справжню силу своєї внутрішньої волі та професійної відданості своєму роботу. Запах думок летів у повітрі, немов невидимий вітерець, несучи з собою надію, наполегливість та відданість.

Від самого ранку поштар взяв у свої руки стеки листів та посилок, що чекали на доставку. Обставини не були на його боці: дощ, що лилив немов відра, спричинив складнощі на дорогах, а автомобіль, який зазвичай служив йому вірним спутником, відмовив на самому початку дня. Незважаючи на це, поштар не здавався.

Він взяв свій велосипед, який завжди був при ньому, адже він надійно зналий кожного кутка міста. Перше, що битиме йому обличчя – це вітер, який ставав все сильнішим на протязі дня, але поштар продовжував педалювати вперед, гідно перетинаючи кожен вірьовочок і злітаючи з питаннями назад. Він розумів, що кожен лист чи посилка, що знаходиться у його сумці, має важливе значення для отримувача. Можливо, це довгоочікувана документація, лист від рідних чи важливий діловий контракт. Він не міг піддатися обставинам – від нього залежало багато.

З кожним кілометром, подоланим під дощем та вітром, поштара обгортали втома та відчуття нестачі сил. Але він не зупинявся. Його руки були вже мокрими та вимореними, але він усміхався, знаючи, що його праця має справжнє значення. Цей запах думок був запахом рішучості, відданості та незламної волі.

За всієї складності дня, поштар завершив свою місію. Його сумка порожня, а серце – наповнене внутрішньою гордістю. Він здійснив своє завдання в скрутних обставинах, показавши, що справжня сила полягає не лише в фізичних зусиллях, але й у рішучості та невербальних думках. Цей поштар став прикладом того, як себе вести в умовах випробувань – з відданістю, сміливістю та незламною волею досягати поставленої мети незалежно від обставин.