Question

Напишіть короткий твір на одну з тем. а)Які почуття викликає у мене фінал твору а. Де Сент-Екзюпері «Маленький принц» б)У житті повинна бути мрія(за твором Р. Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон»

Answer 1

Ответ:

А

Объяснение:

Всi дорослi спочатку були дiтьми, тiльки мало хто з них про це

пам'ятає, — говорить у присвятi до своєï казки

Маленький принц Антуан де Сент-Екзюперi . Цим вступом до дитячого твору

письменник неначе пiдкреслює, що вiн адресує його не тiльки

Дiтям, але й дорослим. Тому не дивно, що, коли читаєш цю казку,

складається враження постiйного порiвняння: ось так бачить

подiï Малюк, а ось так — доросла людина. I ця вiдмiннiсть

вражає! Дiти повиннi бути дуже поблажливi до дорослих, —

спiвчуває старшим Малюк, i цим самим письменник запевняє, що

дитяче бачення свiту — природнiше, людянiше, отже, правильнiше,

нiж у дорослих, i що свiт має бути зовсiм не таким, яким його

роблять дорослi люди. Особливо вражаючою та гострою подається у

казцi оцiнка Маленьким принцом життєвих настанов рiзних типiв

дорослих, не пов'язаних мiж собою, бо живуть вони поодиноко на рiзних

астероïдах.

Я вважаю, що Сент-Екзюперi саме в такий спосiб вдалося розкрити глибини

внутрiшнього свiту цих людей, оскiльки ïм не треба прикидатися

кращими, бо вони живуть наодинцi зi своєю совiстю й переконаннями.

Очима Малюка ми неначе бачимо людство з усiма його проблемами, вадами:

турецький астроном, у вiдкриття якого не повiрили, бо вiн був одягнений

по-турецькому, ледар, що знiвечив свою планету, тому що вважав: …

iнколи якусь свою роботу можна й вiдкласти, од того нiчого не трапиться.

Знайомимося ми й з королем, для якого головне — щоб поважали його

авторитет, з пихатим честолюбцем, з пияком, якому соромно за згубну

ваду. Бiзнесмен iз четвертоï планети жадiбно рахував зiрки, щоб

бути багатим (чи не безглуздо?). Дивнi люди цi дорослi, — не

розумiє ïх Малюк. Але, на щастя, зустрiчаються йому й iншi:

лiхтарник з п'ятоï планети, який не смiшний. Мабуть тому, що вiн не

думає про себе. Старий географ викликає у Малюка (а через

нього й у нас) повагу, вiн заявляє, що у планети Земля гарна

репутацiя.

Сент-Екзюперi подає портрет людства нашоï планети, який

складається з вiдповiдноï кiлькостi знайомих нам жителiв iз

попереднiх планет. Так постає перед нами наша рiдна Земля,

сповнена, з погляду Малюка, всiлякого безглуздя: властолюбства, пихи,

жадоби, пияцтва, душевноï черствостi. На жаль, тi безглуздя мають

силу, а все розумне, добре, гарне — слабке. Та дорослi не

помiчають безглуздя, всяким дурницям надають великоï ваги, а

головного — краси природи i людських стосункiв, правдивостi,

товариськостi, широстi — не бачать i тому не визнають. Малюк

переконує нас, що у життi могли б бути й iншi стосунки, коли б

люди намагалися приручати одне одного, налагоджувати мiж собою зв'язки,

коли б вони сприймали свiт не очима, а серцем.

Добре бачить тiльки серце, найголовнiшого очам не видно, — вчить

нас Маленький принц. Казка викликала у моïй душi цiлий спалах

почуттiв, примусила замислитися над людськими вчинками i вадами. I хоч

вона закiнчується сумно, але залишає по собi не тiльки сум,

а й прагнення до прекрасного, свiтлого, чим надiляє людину

дитинство. Цей зiрковий свiт важливо пронести через все життя. Говорячи

словами автора, треба старанно берегти свiтильники: порив вiтру може

погасити ïх ….

Answer 2

а) Фінал твору Антуана де Сент-Екзюпері "Маленький принц" викликає у мене глибокі та амбівалентні почуття. З одного боку, це завершення рухливої та захопливої подорожі Маленького принца по планетах, під час якої він зустрічає різних дивних персонажів та вчиться життєвим цінностям. З іншого боку, це сумне розлучення принца з Лисичкою та невизначеність щодо його долі.

Фінальна зустріч Маленького принца з землянином-пілотом залишає після себе сумну рефлексію про те, як ми дорослі забуваємо важливі речі в житті, які важливі для дітей. Відчуття суму та ностальгії викликає момент, коли Маленький принц повертається до своєї рідної планети, через зустріч з Змією-об'єктом, яка перетворює його відразу вдома.

Цей фінал нагадує нам про те, наскільки важливо не втрачати зв'язок з нашими внутрішніми дитячими почуттями та цінностями, які допомагають нам розуміти світ і бачити його красу.

б) У житті повинна бути мрія - це головний урок, який пронизує твір Річарда Баха "Чайка Джонатан Лівінгстон". Мрія стає не просто бажанням, а потужною силою, яка може вести нас до великих досягнень та особистого розвитку.

Чайка Джонатан Лівінгстон незадоволена обмеженнями своєї видовищної ролі у збиранні їжі та літанні. Її мрія про польоти з високою швидкістю та відкриття нових горизонтів підштовхує її до вдосконалення та самовдосконалення. Вона прагне перевершити себе, розглядаючи більше можливостей, ніж ті, які їй надані природою.

Ця мрія йде врозліць з конформізму та обмежень соціуму. Джонатан Лівінгстон вірить у свою потужність та відданість мрії, вона долає бар'єри та призводить до неймовірних досягнень. Твір нагадує нам, що важливо вірити в себе, прагнути до власних цілей і не боятися ризикувати, щоб здійснити свої мрії.