Question

Зарубіжна література.Характерні рист доби Просвітництва

Answer 1

Ответ:

1. Прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, "вічної справедливості", рівності. Просвітництво сповідувало справжній "культ розуму", вбачаючи в ньому той те, за допомогою чого можна перевернути всю систему громадського та духовного життя.

2. Рушійною силою історичного розвитку і умовою торжества розуму просвітителі вважали розповсюдження передових ідей, знань, а також поліпшення морального стану суспільства. Визначальним моментом культурного життя епохи Просвітництва була безмежна віра в перетворювальні можливості освіти. Слід зазначити, що Просвітництво розумілося ширше, ніж просте розповсюдження знань і освіти, воно включало в себе моральне та громадянське виховання.

3. Вони прагнули розкувати розум людей і тим самим сприяли їхньому політичному розкріпаченню.

4. Просвітителі вірили в людину, її розум і високе покликання. Цим вони продовжували гуманістичні традиції доби Відродження.

Объяснение:Держите  

Answer 2

Доба Просвітництва (або Відродження) в зарубіжній літературі – це період приблизно з 17-го до 18-го століття, коли відбувався значний розвиток філософії, науки, культури і літератури. Ця епоха характеризувалася новим підходом до питань релігії, науки, освіти та соціального устрою, покладаючи акцент на розум, раціональність та свідомість. Ось деякі характерні риси доби Просвітництва в зарубіжній літературі:

1. Раціональність та науковість: Просвітницька література намагалася побудувати світогляд на основі раціональних обґрунтувань і наукового методу. Велику увагу приділяли спостереженням, дослідженням і аналізу.

2. Ідея прогресу: Просвітницькі письменники вірили в постійний розвиток і прогрес людства через освіту, науку та раціональне мислення. Їх твори часто пропагували ідеї покращення суспільства через здоровий глузд та освіченість.

3. Критика соціальних нерівностей: Просвітництво підкреслювало важливість справедливості та рівності в суспільстві. Багато творів цього періоду відображали негативні аспекти монархічних устроїв, становища селянства та працюючого класу.

4. Образованість і освіта: Просвітницькі автори сприяли популяризації освіти і грамотності. Освіченість вони вбачали в ключовому чиннику для розвитку особистості та суспільства загалом.

5. Сатира та гумор: В літературі Просвітництва поширені були сатиричні твори, які висміювали помилки суспільства, церкви, політики та навіть наукових догм.

6. Орієнтація на народність: Деякі письменники цього періоду намагалися використовувати народні мови та традиції у своїх творах, щоб зблизити літературу з народом.

7. Ідеал громадянської відповідальності: Просвітницька література підкреслювала важливість активної участі громадян у справах суспільства та політики, а також їхньої відповідальності перед ним.

8. Релігійний сепаратизм: Деякі просвітники прагнули виділити релігійний розум від догматів та домінування церкви, підкреслюючи іманентну важливість релігійного досвіду та відносини між людиною та Богом.

Ці риси варіювались залежно від країни та автора, але загалом доба Просвітництва відіграла важливу роль у формуванні сучасного світогляду, освітніх стандартів та літературних жанрів.