Question

Довести що щоденник Александров Довженка звинувачувальний акт тоталітарній системі​

Answer 1

Ответ:

Таня,привет) А что ты тут делаешь?

Объяснение:

Answer 2

Щоденник Александра Довженка, українського письменника і кінорежисера, може бути розглянутий як звинувачувальний акт тоталітарній системі, особливо коли розглядати його в контексті його життя та періоду, в якому він писав.

1. Історичний контекст: Довженко жив і працював у часи тоталітарного режиму, зокрема, в роки правління Йосипа Сталіна. У такому середовищі йому було обмежено свободу слова і виразу власних думок. Щоденник міг слугувати засобом вираження внутрішніх думок і почуттів, які не міг публічно висловити через страх перед репресіями.

2. Аналіз тексту: У деяких записах зі свого щоденника Довженко може висловлювати критику сталінського режиму, а також протест проти пригнічення та анігіляції національної культури і ідентичності. Його записи можуть відображати невдоволення цензурою, антиінтелектуальність режиму та репресії, які відбувалися у ті часи.

3. Свобода творчості: Довженко був відомий своєю творчістю, яка зазвичай мала патріотичний підтекст та намагалася висловлювати національну самосвідомість. Однак тоталітарний режим намагався контролювати навіть творчість художників. Його щоденник може бути доказом його бажання залишитися вірним своїм переконанням та творчій незалежності навіть під тиском системи.

4. Пасивний супротив: Записи в щоденнику можуть слугувати формою пасивного супроти сталінському режиму. Довженко міг навмисно залишати записи, які критикують систему, з метою збереження своєї особистої ідентичності та боротьби за право вираження власних думок.

5. Символ свободи: У своєму щоденнику Довженко міг відтворювати атмосферу опору та бажання вибору, незважаючи на обмеження. Цей щоденник може розглядатися як символ свободи в умовах режиму, що намагався пригнічувати кожен прояв особистої волі.

Отже, щоденник Александра Довженка можна розглядати як звинувачення тоталітарній системі через його потенційні записи, які висловлюють незгоду, критику та прагнення до свободи в умовах обмеженої свободи вислову.