Question

Про потріотичність в стихах Шевченко​

Answer 1

Ответ:

Чужа земля. Пустельний берег Аральського моря. Куди не глянь - піски, піски, піски. На березі - самотня постать.

Похилена голова, опущені плечі говорять про те, що людина охоплена відчаєм, тугою. Хто це? Тарас Шевченко, відірваний від рідної України. До болю в серці марив він вишневими садами, співучій рідною мовою, широким розливом могутнього Дніпра.

Думками він там, на батьківщині, серед рідних і близьких, знайомих і незнайомих, серед свого народу, за кращу долю якого він карається, мучиться, але не кається. Немає у поета життя

без України. Вона його доля, пісня, відчай і надія, його сама гірка біль і свята мрія. "Доля не шкодувала йому страждань, - пише І. Я. Франко, - але не шкодувала і утіх, що били із здорового джерела життя".

А втіхою для поета була думка про світле майбутнє його України. Поет твердо вірив, що прийде час, коли на його багатостраждальної батьківщини

Тому не дивно, що Шевченко всією душею прагнув до загибелі прогнилого кріпосницького ладу. А звідси - непохитна переконаність поета: незабаром дні беззаконня і зла підуть в минуле, стануть надбанням історії. Майбутнє уявляється поетові як прекрасна, квітуча нива, повна сонячного тепла і людського щастя. "Нехай житом, пшеницею, як золотом, покрита, що не розмежованою останеться навіки од моря і до моря слов'янська земля", - писав поет у передмові до "Гайдамаків".

Ідея звільнення батьківщини була завжди в центрі творчості Шевченка. Він невідступно розмірковує над майбутньою долею України і дійшов висновків, що збройна боротьба принесе жадану перемогу. Він глибоко розумів, що справжнє людське щастя неможливе поза створення громадських умов для його затвердження. Перемога революції - це перемога вільної, творчої роботи: "працьовиті умам, роботящим рукам, дозволь орати, думати, сіяти, не чекати.

І посіяне жать роботящим рукам ".

Художник мріяв про такі нові суспільні відносини, де праця, що перетворює землю, принесе людям радість, задоволення. У своїх віршах Кобзар малював картини, пройняті духом геніального провидіння. Спрямованість у майбутнє - це, власне, один з провідних мотивів його творчості. Рядками своїх віршів Шевченка проголошував, що прийде час і на його батьківщині "...

Відпочинуть невільницькі Втомлені руки, І коліна відпочиньте ... ".

Згадуючи Україну, поет мріяв про чудову, красивою землі, теплою і ласкавою. Такий зроблять її вільні трудівники, господарі своєї долі. Представляючи собі щасливими людей майбутнього, Кобзар бачив їхнє життя повнокровним, а самих - духовно багатими. Він вважав, що тільки в праці закладена реальна можливість свободи людей нового покоління.

Ніщо не може протистояти трудової творчої силі українського народу. Шевченко радів, що трудівник прийдешнього дня здатний творити справжні чудеса на землі: "нетрі - пустеля неполитая, целющегося водою вмита, Прокинеться ...".

У майбутньому на Україні, думав поет, що не буде перешкод для безмежного розвитку науки, людського розуму, людських здібностей. В "Наслідування 11 псалму" автор зазначав: "возвеличити дивно і розум наш і наш язик".

Патріотизм - характерна риса Т. Г. Шевченка. Його серце було доверху наповнений любов'ю до батьківщини, до народу, майбутню долю якого він не уявляв без поваги до його минулого. Великий Кобзар мріяв про той час, коли історію України буде писати не німець, а самі українці.

І на рідній землі зазвучить в повний голос материнська мова. Жінка, мати, сестра - вони завжди займали в душі поета особливе місце. Їм належало його щире захоплення і співчуття.

У новій Україні поет хотів бачити жінку щасливою і радісною в своєму материнстві. Перечитуючи натхненні сторінки віршів Шевченка, присвячених його мріям про майбутнє нашої країни, відчуваєш їх свіжість, пристрасність, життєву схвильованість. Як і передбачав поет, квітучої та незалежної стала і наша батьківщина.

Гаряче серце художника, немов звертаючись до нас сьогодні зі сторінок своїх творів, хвилює і зворушує безмежною вірою в людину, в світлий прийдешній день моєї рідної землі. Але не треба забувати, що завтра починається сьогодні. І ми повинні працювати так, щоб зробити Україну великою і могутньою державою.

Answer 2

Тарас Шевченко, видатний український поет і художник, в своїх творах відобразив глибоку потребу в свободі та незалежності свого народу. Його поезія наповнена патріотичним духом, а Шевченко сам був символом національної самосвідомості та боротьби за права українського народу.

У Шевченковій поезії можна виділити численні стихи, які відображають його патріотичний погляд:

1. "Заповіт": У цьому вірші Шевченко закликає українців не забувати свою історію та культуру, боротьбу за свободу та гідність.

2. "Сон": Цей вірш сповнений надії на національне відродження та вільне майбутнє для України.

3. "І мертвим, і живим...": В цьому вірші Шевченко згадує події Кримської війни, висловлюючи співчуття до загиблих та сильний патріотичний дух.

4. "Велична Кобзаря голосниця...": У цьому вірші Шевченко говорить про свою роль "Кобзаря" – співця народних страждань та борця за національну гідність.

5. "Чигрине, мій Чигрине...": У цьому вірші автор виражає сум і жаль за руйнуванням історичних місць та пам'яток України.

Ці вірші відображають різні аспекти патріотичного відчуття Шевченка, його тугу за вільною та незалежною Україною, а також його співчуття до українського народу та його страждань. Шевченкова поезія стала джерелом натхнення для багатьох поколінь українців у їхній боротьбі за свободу та гідність.