Question

7. Дайте визначення поняття «катарсис». Поясніть його походження?​

Answer 1

Ответ:

Объяснение:

Ка́та́рсис[1] (др.-греч. κάθαρσις — «возвышение, очищение, оздоровление») — процесс высвобождения эмоций, разрешения внутренних конфликтов и нравственного возвышения, возникающий в ходе самовыражения (в том числе через искусство) или сопереживания при восприятии произведений искусства.

Понятие в античной философии; термин для обозначения процесса и результата облегчающего, очищающего и облагораживающего воздействия на человека различных факторов.

Понятие в древнегреческой эстетике, характеризующее эстетическое воздействие искусства на человека. Термин «катарсис» употреблялся многозначно; в религиозном значении (очищение духа посредством душевных переживаний), этическом (возвышение человеческого разума, облагораживание его чувств), физиологическом (облегчение после сильного чувственного напряжения), медицинском.

Термин, применявшийся Аристотелем в учении о трагедии. По Аристотелю, трагедия, вызывая сострадание и страх, заставляет зрителя сопереживать, тем самым очищая его душу, возвышая и воспитывая его.

В современной психологии (в частности, в психоанализе, психодраме, телесно-ориентированной терапии, символдраме) катарсис понимают как индивидуальный или групповой процесс высвобождения психической энергии, эмоциональной разрядки, способствующей уменьшению или снятию тревоги, конфликта, фрустрации посредством их вербализации или телесной экспрессии, ведущих к лечебному эффекту и лучшему пониманию себя[2][3].

Answer 2

Катарсис - це поняття, яке походить з давньогрецької літератури та філософії і використовується для опису психологічного ефекту, який спостерігається у глядачів або читачів, коли вони переживають емоційне вивільнення через співпереживання та відчуття внутрішньої очищення під час сприйняття трагічного або емоційно навантаженого твору мистецтва.

Походження терміну "катарсис" пов'язане з драматургією та філософією Стародавньої Греції, зокрема з теорією трагедії, яку розвивали античні драматурги, такі як Айсхил, Софокл та Есхіл. У своїх творах вони створювали сильні емоційні стані, де герої переживали конфлікти, страждання та важкості. Глядачі та читачі, відчуваючи співпереживання з цими героями, також переживали емоційне напруження та перетворення. Коли трагічні події в творі досягали свого апогею та герої впадали в найглибше страждання, у глядачів виникала емоційна реакція, яка допомагала вивільнити та очистити їхні власні психологічні напруги. Цей процес був називаний "катарсисом".

Згодом поняття "катарсис" також знайшло своє застосування у психології та літературній критиці, де воно використовується для опису впливу мистецтва на емоційний стан людини та її психологічний розвиток.