Question

Ідея твору Євген Онєгін​

Answer 1

Ответ:

Основной идеей романа является безответная любовь Татьяны к Онегину. В книге Пушкина полно и красочно отображены все сферы жизни общества России того периода. Автор показал жизнь и быт русской деревни, светское столичное общество, типичные портреты героев, мода и вкусы людей того времени.

Объяснение:

перелелай на свой лад, ибо ответ из интернета.

Answer 2

Ответ:

Яка головна думка головна ідея «Євгенія Онєгіна» – Твір по добутку А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”

Читаючи «Євгенія Онєгіна», здається спочатку, що автор нічого не хотів їм довести, ніякої ясної, конкретної ідеї у свій роман не вкладав. Він показує нам різноманітні картини російського життя, розгортає перед нами долі різних людей, малює характерні для епохи типи представників дворянського суспільства – словом, зображує дійсність такий, яка вона є, у всій її життєвій правді, нічого не підбираючи спеціально, ніяких подій не згущаючи навмисно. Але якщо уважно вдивитися в те життя, що малює Пушкін у романі, вдуматися в ту правду, що він нам показує, то поневоле читач повинен прийти до певних висновків: неправильно, недобре влаштоване те життя, що так широко й багато розгорнуло перед нами Пушкін! Щасливими можуть бути в ній тільки самовдоволені паскудники, обивателі, посередності, люди, що коштують на невисокому моральному й розумовому рівні, начебто сільських сусідів Онєгіна або батька Тетяни й Ольги – «доброго малого», що ніколи не читали книг і считавшего їх «порожньою іграшкою», що проводили своє спокійне життя в їжі й питві… Такий же виявилася й Ольга, що незабаром забула свого вбитий нареченого й нашедшая щастя в шлюбі з молодим офіцером; така ж була і її мати, насильно видана за нелюбиму людину; вона

* Рвалася й плакала спочатку,

* Із чоловіком ледве не розвелася;

* Потім господарством зайнялася,

* Звикла й задоволена стала.

Люди ж шляхетні, з високими вимогами до життя, тонко й сильно почувають, завжди нещасні. Або вони гинуть, як Ленский, і притім у значній мірі з вини свого неправильного відношення до життя, або ж продовжують жити зі спустошеною душею, без надій на щастя, як Онєгін і Тетяна. Ні багатство, ні високе положення в суспільстві анітрошки не полегшують їм життя. Знаходити задоволення, щастя в роботі для якої-небудь високої мети, для допомоги іншим вони не в змозі по своєму вихованню й положенню, а влаштувати собі особисте щастя їм заважає їхній характер, їхньої помилки, пов’язані з їхнім вихованням і положенням. Вони усвідомлюють ці помилки, але занадто пізно, щоб їх можна було виправити.

Пушкін чітко показує, що у всіх цих фатальних помилках винуваті не його герої, а те середовище, та обстановка, що сформувала такі характери, що зробила нещасними цих по суті або по своїх задатках прекрасних, розумних і шляхетних людей. Поміщицький, кріпосницький лад, непосильна важка праця селян і повне неробство поміщиків, панів робили нещасними, перекручували життя не тільки кріпосних рабів, але й кращих, найбільш чуйних з їхніх панів. Це смутне переконання в ненормальності всього життєвого укладу, у неможливості теперішнього щастя, у тім, що майже немає в навколишнього поета дворянському суспільстві шляхетних, чесних людей, звучить у Пушкіна й у ліричних відступах «Євгенія Онєгіна».Наприкінці шостої глави надзвичайно сильними й різкими вираженнями Пушкін характеризує те саме світське, дворянське суспільство, що він зображує у своєму романі, те середовище, що невблаганно спотворює, черствит, озлобляє всяку чисту, шляхетну душу, що потрапила в цю обстановку. Хіба тільки високий поетичний дарунок, «поетичне натхнення» може врятувати від духовного розкладання людини, вихованого цим середовищем і обертового в ній. В остаточному тексті роману Пушкін скоротив ці гіркі випади проти світського суспільства, а повний текст переніс у примітки до роману в останніх смутних рядках роману. Поет заздрить людям, що рано покинули життя з її прикростями:

* Блаженний, хто свято життя рано

* Залишив, не допивши до дна

* Келиха повного вина,

* Хто не дочел її роману

* И раптом умів розстатися з ним,

* Як я з Онєгіним моїм.

Answer 3

"Iдея твору Євген Онєгін" - це широко обговорювана тема серед літературних критиків та дослідників. Поема "Євген Онєгін" є головною творчою роботою великого російського поета Александра Пушкіна. Вона була написана у вигляді роману-роздуму і розповідає історію молодого дворянина, Євгена Онєгіна, його стосунків зі світом, суспільством, коханням і самим собою.

Хоча немає однозначної "ідеї" твору, можна виділити декілька тем і питань, які є ключовими у "Євгені Онєгіні":

1. Порожнеча суспільства: Пушкін критикує порожнечу і пустощі російського суспільства того часу, його штучність, тонкі суспільні норми і обмеження.

2. Індивідуалізм і солідарність: Твір висвітлює протиставлення індивідуалізму й солідарності. Онєгін прагне відокремитися від суспільства, відчуваючи себе зайвим, тоді як його друг Ленський жертвує своїм життям у дуелі через суперечку, яка могла б бути уникнена.

3. Кохання і відчуження: Однією з центральних тем є кохання. Відносини між Онєгіним і Татьяною, а також між Онєгіним і Ольгою, демонструють різні аспекти кохання, від ніжності і романтики до відчуження і байдужості.

4. Суперечність особистості: Головний герой, Євген Онєгін, є суперечливою постаттю, яка намагається знайти сенс життя і власну ідентичність. Він шукає щастя, але нерідко його вчинки призводять до невдач і самотності.

5. Роль літератури і поета: Пушкін використовує поетичний образ Євгена Онєгіна, щоб відобразити свої роздуми про природу поезії, літератури та творчості взагалі.

6. Час і зміна: Твір охоплює деякий період життя героїв, показуючи, як час може змінити характери і взаємини.

Загалом, "Євген Онєгін" - це багатогранна поема, яка досліджує різноманітні аспекти життя, суспільства та людської душі, відображаючи внутрішні боротьби та конфлікти героїв.