Question

Літературний паспорт як умру то поховайте​

Answer 1

Ответ:

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури «Заповіт»: лірика.

Вид лірики «Заповіт»: патріотична (громадянська).

Жанр «Заповіт»: ліричний вірш.

Віршовий розмір «Заповіт»: хорей.

Провідний мотив «Заповіт»: заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду; віра поета у світле майбутнє України.

Композиція «Заповіт»: за формою «Заповіт» — монолог. Складається із шести строф, що об’єднані попарно й утворюють ніби три сходинки, кожна з яких має свою провідну думку, певні ритми та інтонацію, а разом становлять гармонійну цілісність. Це розвиток-переживання ліричного героя про долю народу.

Експозиція: «Як умру, то поховайте... На Вкраїні милій...».

Зав ’язка: «...Як понесе з України... Кров ворожу...».

Кульмінація: «...Вставайте, / Кайдани порвіте...».

Розв’язка: «...І мене... Не забудьте пом’янути / Незлим тихим словом».

Answer 2

"Літературний паспорт як умру то поховайте" - це поетичний рядок із вірша Василя Симоненка "Мені тринадцятий минало". Цей вірш написаний у 1961 році та є однією з найбільш відомих творів української літератури. У ньому автор розмірковує про вічні теми життя і смерті, про сприйняття світу дитиною та дорослим.

Цей рядок, "Літературний паспорт як умру то поховайте", є епіграфом до вірша та втілює ідею про те, що навіть якщо автор помер, його твори залишаться жити, а його "літературний паспорт" продовжить існувати через його написані тексти.

Симоненко був відомим українським поетом, громадським діячем та політичним в'язнем. Його твори часто пронизані патріотичним духом, глибокою філософією та роздумами над життям та смертю.