Question

Мій улюблений вірш Тараса Шевченка (потрібно написати твір бажано про вірш "Заповіт" до 20:00​

Answer 1

Ответ:

Найулюбленіший вірш "Тополя": "По діброві вітер віє, гуляє по полю. Край дороги гне тополю до самого долу... Ще в юнацькому віці я часто читала ці рядки про себе, уявляла цю дівчину, яка стала тополею. У нас в місті є славетний бульвар Шевченка із тополями, я кожного разу милувалася цією красою. Цей - символ української дівчини: стрункої, цнотливої, мрійливої і чистої, як янгол. Коли пішли чутки про те, що хочуть зрівняти бульвар із землею, щоб розширити дорогу для машин, я була в розпачі. Але тоді бульвар зберегли. Дай Боже, щоб тополі були завжди, щоб цей символ ніколи не зник із нашої пам"яті.

Объяснение:

про вірш "Заповіт" не смогла придумать....

Answer 2

На шляху життя, серед днів і ночей, Звучить душевний голос Тараса словами й мріями. "Заповіт" він нам залишив, як вічний поклик своєї душі, У ньому мудрість і біль, сила і воля усталених століть.

Сквозь горе і негаразди, через життєві перепони, Лунає клич про волю, про гідний гідних народу понад усе. "Якщо згину, то згину за вільну Україну!" - відважно Шевченко сказав, Своїм життям, творами він це підтвердив, у серцях людей він живе давно.

"Заповіт" його, як вогонь, горить донині в кожній душі, Нагадує нам завжди, що воля важливіша за всяке багатство. Зараз і завжди, у світлі і в темряві, ми пам'ятаємо його слова, І Шевченкові мрії живуть в наших серцях, наче вічний полум'я.

Так давайте тримати їх живими, як світлу зірку надії, І вдячно вшановувати великого Кобзаря за його душевні натхнення. Зараз, завтра і в майбутніх днях, нехай "Заповіт" буде нашим гідним шляхом, До щасливого, вільного майбутнього, до якого мріяв і ми, і Тарас.