Question

Сочинение на тему Лірика і кохання у творчості Тютчева

Answer 1

Ответ:

I. Закоханість Тютчева в життя (неможливість для поета жити без кохання; закоханість з ранньої молодості до глибокої старості у блискуче товариство молодих, прекрасних жінок).

II. Любовна лірика Ф. І. Тютчева.

1. Секрет чарівності Тютчева (велика популярність некрасивого зовні, маленького на зріст, лисуватого, сухорлявого Тютчева серед дам вищого світу Москви, Петербурга, Парижа, Мюнхена; підкорення жінок інтелектом і неабиякою романтичною натурою).

2. Вірші присвячені Ернестині Федорівні — другій дружині поета (збереження дружиною самовладання, гідності і кохання до Тютчева навіть під час спостереження нею його романів; визнання поетом на схилі років сили її кохання; розуміння того, що пішло з його життя зі смертю дружини:

Любила ты, и так, как ты, любить —

Нет, никому еще не удавалось!).

3. Денисьєвський цикл — шедевр російської любовної лірики ("Предопределение", "О, не тревожь меня укором справедливым...", "В разлуке есть высокое значенье", "Последняя любовь"; історія у віршах п'ятнадцятирічного "блаженно-фатального роману Тютчева; відторгнення суспільством коханої поета; оспівування любові всупереч хворобам і старості:

О, как, на склоне наших лет

Нежней мы любим и суеверней...)

III. Поезія Тютчева — це музика душі (наповнює її безмежною любов'ю до усього: до людини, природи, батьківщини).

Объяснение:

Answer 2

Лірика і кохання у творчості Федора Тютчева

Федор Іванович Тютчев – видатний російський поет XIX століття, чиї вірші надихали та зачаровували покоління читачів своєю глибиною і виразністю емоцій. Однією з головних тем у творчості Тютчева є тема кохання, яку він розглядає в контексті лірики. У його віршах відображаються різні виміри цієї почуттєвої сфери, які змальовуються з особливою ніжністю та філософським здебільшого підходом.

Вірші Тютчева відомі своєю внутрішньою розгорнутістю та багатством образів. Кохання в його віршах відображається як сила, що перетинає усі межі, і водночас як щось загадкове та неосяжне. Одним із найвідоміших віршів, який відображає цю тему, є "Сон" (1836):

"Люблю вас, мой ангел-хранитель, Любви напрасно не проклиная. В высшем совершенстве, совершенство Могу ль свято хранить и понимать?"

У цьому вірші Тютчев розглядає внутрішній світ поета, його відношення до коханої жінки, яка відображається як "ангел-хранитель". Він виражає своє обожнювання та бажання зберегти цю коханку в власному серці. Поет питає, чи зможе він зберегти цю коханку в її вищому ідеальному вигляді.

Окрім того, у творчості Тютчева часто звучать філософські роздуми про природу кохання. Він дивиться на кохання як на силу, яка впливає на долю і природу людини, іноді збурюючи її, іноді ведучи до глибокого внутрішнього спокою. У вірші "Я помню чудное мгновенье..." (1829) він пише:

"Я помню чудное мгновенье: Передо мной явилась ты, Как мимолетное виденье, Как гений чистой красоты."

Тут поет описує зустріч із коханою як особливий момент у своєму житті, коли вона з'явилася перед ним як "гений чистої красоти". В цих рядках відчутна велика душевна глибина та піднесеність почуттів.

У творчості Тютчева лірика і кохання об'єднуються в єдиний світ, де поет виражає свої емоції та філософські роздуми про природу людини і її почуттів. Він вчить нас бачити в коханні щось вище, ніж просто емоційні зворушення, але і щось надзвичайно цінне для душі і долі кожної людини.