Question

Напишіть пж твір на 1 ст Полліанна Там повино бути 1.про автора твору (3,2)реченя 2.образ шо повино бути в образі 1.Перша зустріч 2.зовнішній вигляд (Портрет) 3.риси характеру 4.стосунки з іншими героями повість. 3. Висновок.

Answer 1

ответ

Поліанна – 12-річна дівчинка, в якої померли батьки. На всьому світі у неї залишилася тільки тітка Поллі. До речі ім'я дівчинки складено з імен двох сестер: тієї самої тітки і імені матері – Ганни. Мама маленької героїні померла кілька років тому, а батько – зовсім недавно, і тепер дівчинці доведеться жити у тітки — сухий, манірної дами, яка сприймає виховання племінниці як виконання боргу. Тітка Поллі переживає, що дитина може зіпсувати оздоблення кімнат і поселяє дівчинку на горищі.

Полліанна приїжджає поїздом, з собою у неї валіза, правда, напівпорожня. Основний багаж дівчинки — книги, які дісталися в спадок від батька. Полліанна знайомиться з тіткою, а потім піднімається в свою нову кімнату. Служниця Ненсі, допомагає дівчинці розібрати речі, здивована тим, що дівчинці сподобалося своє горище.

Весь будинок в цілому має розкішну обробку і затишний, а в приміщенні, де буде жити маленька сирота, звичайно, є все необхідне: ліжко, комод, шафа, стільці, але немає ні картин, ні килимів, які так сподобались Полліанні внизу, ні навіть дзеркала. Дівчинка пояснює, що з таким видом з вікна не потрібні картини, а в дзеркалі вона бачила свої веснянки і розчаровувалася. І навіть те, що у неї так небагато речей — теж добре, адже для того, щоб розкласти їх по шафах потрібно зовсім небагато часу.

Час йде і виявляється, що Полліанна завжди така — радіє кожній дрібниці, і навіть в неприємностях вміє знаходити щось хороше. Виявилося, що це така гра. Їй навчив дівчинку її батько. Одного разу Поллианні на Різдво дісталися в подарунок милиці, і тато сказав, що це дуже добре, що вони їм не потрібні. З тих пір вона так і грає, прагнучи знаходити привід для радощів навіть у самих сумних речах.

Через кілька місяців трапляється нещастя. Переходячи дорогу, Полліанна потрапляє під машину. Доктора кажуть, що ходити вона ніколи не буде. Дівчинка більше не може грати в свою гру. І тут усі жителі містечка, які дізналися і полюбили маленьку сироту за її життєлюбність, починають приходити в будинок і розповідають як вони самі змінилися завдяки її грі. Це підтримує дівчинку. Навіть її тітка сильно змінилася, ставши куди м'якше характером. Тепер вона сильно переживає за свою племінницю і зовсім не з почуття обов'язку. Її бажання допомогти дівчинці таке велике, що вона навіть згодна помиритися з колишнім нареченим, за якого так і не вийшла заміж. Тепер він — лікар. І тільки він може допомогти Поліанні знову почати ходити.

Кінець у повісті радісний, як його головна героїня. Тітка Поллі виходить заміж за доктора, а її племінниця долає свою недугу. А ще дівчинка знайшла чому порадіти навіть у цієї хвороби. Якщо б вона не потрапила в аварію тітка не помирилася зі своїм нареченим. Чудова повість американської письменниці Елінор Портер і її головна героїня вчать нас тому, що в житті не можна впадати у відчай, щоб не трапилося. Тому що для радощів завжди є привід, треба тільки його знайти. ВИЬЕРИ ОСНОВНЕ

Answer 2

Полліанна – це найвідоміший роман американської письменниці Елеонор Портер, який був опублікований у 1913 році. Авторка славилася своєю здатністю створювати роботи, що спонукають до позитивного мислення та розвивають в людях вміння бачити світ з яскравою сторони. І "Полліанна" не стала винятком у її творчості.

Перша зустріч із головною героїнею, Полліанною Віттертон, була дійсно незабутньою. Дівчинка виявилася сиротою, яка втратила батьків у страшній аварії. Проте, навіть у такому важкому життєвому становищі, вона була яскравою і сонячною, завжди намагалася приносити радість оточуючим.

Зовнішній вигляд Полліанни був також неперевершеним. Вона мала веселу виразну посмішку, довге світле волосся і блискучі блакитні очі. Її образ, безсумнівно, приковував увагу всіх, хто з нею зустрічався.

Риси характеру Полліанни також були надзвичайними. Вона була завжди оптимістичною і вірила в добро у всіх людях. Її головним принципом був "граємо в Гру радості", яка полягала в тому, щоб шукати позитивні аспекти навіть у найскладніших ситуаціях. Ця риса характеру робила її незабутньою для всіх, хто з нею стикалися.

Щодо стосунків Полліанни з іншими героями повісті, вона завжди старалася відкривати серця і долати негативність навколишніх. Вона вплинула на життя багатьох, допомагаючи їм переглядати свої погляди на світ. Найбільше вона змінила життя свого дядька, місцевого жителя Джона Пеннінгтона, який після зустрічі з нею перетворився з суворого і сухого чоловіка в теплого і доброзичливого.

У висновку можна сказати, що Полліанна – це символ позитивного підходу до життя, який нам нагадує, що завжди є причина для радості, якщо ми вміємо її знаходити. Роман Елеонор Портер надихає читачів дивитися на світ із посмішкою та вірою в найкраще.